ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2016 року Справа № 904/248/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Данилова Т.Б. (доповідач)
судді: Данилова М.В., Корсак В. А.
розглянувши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуДніпропетровський апеляційного господарського суду від 13.06.2016р. у справі господарського суду№904/248/16 Дніпропетровської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"допублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз"про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення 8 848 330,65грн. пр. Громніцький Ю.П. - дов. №14-132 від 13.05.14р. пр. Богдан С.В. - дов. №244 від 22.12.15р.
В С Т А Н О В И В:
У січні 2016 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про стягнення з відповідача на користь позивача 8848330,65грн., з яких: 5327644,95грн. пені; 450604,32грн. 3% річних; 3070081,38грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги були вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №13-139-Б від 04.01.2013р., в частині своєчасної оплати за поставлений природній газ.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2016р. (суддя Мілєва І.В.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 3520685,70грн., з яких: 3070081,38грн. інфляційних витрат; 450604,32грн. 3% річних. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровський апеляційного господарського суду від 13.06.2016р. (судді Кузнецов В.О., Науменко І.М., Вечірко І.О.) за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2016р. скасовано в частині стягнення 3520685,70грн., з яких: 3070081,38грн. інфляційних витрат; 450604,32грн. 3% річних та прийнято нове рішення, яким в скасованій частині відмовлено у задоволенні позовних вимог. В решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2016р. залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровський апеляційного господарського суду від 13.06.2016р., а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2016р. залишити в силі.
Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 04.01.2013р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №13-139-Б, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ (далі - газ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.
Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що газ, який продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, які є кінцевими споживачами газу.
Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показниками комерційних вузлів обліку газу споживачів покупця.
Протягом строку дії договору у 2013-2015 роках сторонами укладались Додаткові угоди №№1-15, в яких сторони конкретизували обсяги постачання і ціну газу.
Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.п.3.3, 3.4 договору).
Згідно із п.5.1 договору ціна (граничний рівень ціни) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування встановлюється НКРЕ.
Пунктом 6.1 договору (в редакції додаткової угоди №3) передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем реалізації газу на підставі підписаного сторонами акту приймання передачі газу за розрахунковий місяць.
Відповідно до п.7.1 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та договором.
Згідно із п.11 договору (в редакції додаткової угоди №15) договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами 01 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 30 червня 2015 року (включно), а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
На виконання умов договору, в період з січня 2013 року по червень 2015 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 459815620,49грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу.
В порушення умов договору, відповідач несвоєчасно розраховувався за поставлений природний газ, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 5327644,95грн., 3% річних у розмірі 450604,32грн. та 3070081,38грн. інфляційних втрат.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач за показниками комерційних вузлів обліку газу мав можливість визначити обсяг поставленого газу, також договором чітко визначено порядок оплати за поставлений газ та встановлено строк для оплати (до 20-го числа наступного за місяцем реалізації газу), ціна газу встановлювалась НКРЕ і конкретизувалась у Додаткових угодах до договору, а тому відхилив доводи відповідача стосовно того, що у зв'язку із відсутністю у відповідача підписаних позивачем актів приймання-передачі природного газу, строк остаточних розрахунків не настав, що, в свою чергу, унеможливлює стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Крім того, як позивачем, так і відповідачем не заперечувався факт сплати основного боргу, хоча і з простроченням.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. за №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Сервіси для юристів