ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2016 року Справа № 910/10168/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді суддів:Воліка І.М. (доповідача), Демидової А.М., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Слайсинг"на рішеннявід 03.12.2015господарського суду міста Києва та на постанову від 16.03.2016Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/10168/13 господарського суду міста Києва за позовом ОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "Слайсинг"простягнення 191142,19 грн.В судове засідання прибули представники сторін:позивачаОСОБА_4 (дов. від 14.06.2013 № 2380);відповідачаКонончук З.В. (дов. від 29.03.2016 № б/н);ВСТАНОВИВ:
У травні 2013 року позивач - ОСОБА_4 звернулася до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слайсинг" (надалі - ТОВ "Слайсинг", відповідач) про стягнення частини вартості майна товариства у розмірі 220311, 80 грн. та витрат по сплаті судового збору.
Справа розглядалась неодноразово.
За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі № 910/10168/13 (суддя Сівакова В.В.), позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Слайсинг" на користь ОСОБА_4 141 479,00 грн. основного боргу, 41 453,53 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 8 209,66 грн. - 3 % річних, 3 822,84 грн. витрат по сплаті судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 у справі № 910/10168/13 (колегія суддів: Жук Г.А. - головуючий, судді - Мальченко А.О., Суховий В.Г.), апеляційну скаргу ТОВ "Слайсинг" на рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі №910/10168/13 залишено без задоволення. Рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі № 910/10168/13 змінено. Резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: "Позовні вимоги задовольнити частково; стягнути з ТОВ "Слайсинг" на користь ОСОБА_4 141 035,17 грн. основного боргу, 41 253,23 грн. інфляційних втрат, 8 183,90 грн. - 3 % річних, 3 809,44 грн. судового збору та 4 147,01 грн. витрат, сплачених на проведення судової будівельно-технічної експертизи; в задоволенні решти позовних вимог відмовити".
Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, відповідач - ТОВ "Слайсинг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 скасувати, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права, і зокрема, положення частини 2 ст. 148 Цивільного кодексу України, ст. 54 Закону України "Про господарські твариства", порушено норми процесуального права, оскільки не застосовано положення ст. 41 ГПК України, з урахуванням яких невірно визначено вартість майна (без призначення експертизи) на дату виходу учасника з товариства, що призвело до прийняття неправомірних судових рішень та є підставою для їх скасування.
У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечив проти її доводів та просив залишити оскаржувані судові акти без змін, а скаргу без задоволення.
06.06.2015 відповідачем - ТОВ "Слайсинг" подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що представник відповідача, який оскаржує дані судові акти в порядку касації, в день розгляду справи буде знаходитися за кордоном, проте бажає взяти участь у розгляді справи.
Враховуючи наведені відповідачем обставини, зважаючи на процесуальні підстави для відкладення справи наведені у ст. 77 ГПК України, та з огляду на передбачені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України мету та межі касаційного перегляду справи, касаційна інстанція вважає, що заявлене представником відповідача клопотання підлягає відхиленню, оскільки обставини зазначені у клопотанні не є такими, що унеможливлюють касаційний перегляд оскаржуваних судових актів у даному судовому засіданні.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідно до пункту 1.2. Статуту ТОВ "Слайсинг", затвердженого загальними зборами засновників товариства, протокол № 1 від 24.11.2006, зареєстрованого 06.12.2006, ТОВ "Слайсинг" є правонаступником Малого колективного підприємства "Сяйво", що зареєстроване Виконкомом Дарницької районної Ради народних депутатів м. Києва 27.12.1995.
Згідно із пунктами 3.1., 8.2. Статуту ТОВ "Слайсинг" засновниками Товариства є: ОСОБА_7, якій належала 11,11% Статутного капіталу Товариства, ОСОБА_8 - 11,11 %, ОСОБА_9 - 11,11 %, ОСОБА_10 - 11,11 %, ОСОБА_6 - 11,11 %, ОСОБА_11 - 11,11 %, ОСОБА_12 - 11,11 %, ОСОБА_13 - 11,11 % та ОСОБА_4 - 11,11 %.
Заявою від 28.11.2011 ОСОБА_4 повідомила про свій вихід з ТОВ "Слайсинг" з 05.03.2012 та просила виплатити їй вартість частини майна, пропорційну її частці у Статутному капіталі Товариства у строки передбачені законодавством. Для визначення об'єктивної вартості майна Товариства позивач просила провести його експертну оцінку.
29.02.2012 відбулися загальні збори засновників (учасників) Товариства, на яких було прийнято рішення про виведення зі складу учасників Товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на підставі поданих заяв, які оформлені протоколом зборів засновників (учасників) ТОВ "Слайсинг" № 4 від 29.02.2012.
За результатами прийнятих рішень, 04.04.2013 ТОВ "Слайсинг", в якості виплати вартості частки статутного капіталу учаснику який вибув з Товаритсва, на рахунок позивача у ПАТ "Укрсоцбанк" перераховано грошову суму у розмірі 40773,20 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 40 від 04.04.2013.
Враховуючи те, що Статутом ТОВ "Слайсинг" передбачено, що засновник (учасник), який виходить із Товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі, ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про виплату належної їй частки з вартості майна Товариства, а саме: нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 143 кв. м. При цьому на підставі висновку експерта, складеного за результатами проведеної судової будівель-технічної експертизи, про вартість об'єкта оцінки, позивач просить стягнути з відповідача суму різниці між фактично виплаченою їй часткою у статутному капіталі відповідача та 11,11 % вартості приміщення, належного відповідачу на праві власності, встановленою експертною оцінкою становм на 05.03.2012, що складає 141 479,00 грн. з розрахунку (11,11 % * 1 640 439,00/100% = 182 252,77 грн - 40 773,20 грн = 141 479,00 грн).
В силу приписів ст. 143 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 51 Закону України "Про господарські товарситва", установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є Статут, який серед іншого повинен містити відомості про вид товариства, предмет, цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства, порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів, порядок ліквідації чи реорганізації товариства, а також права учасників товариства в тому числі право виходу учасника зі складу товариства.
Відповідно до ст. 88 Господарського кодексу України, учасники господарського товариства мають право вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства. Аналогічні положення закріплено в ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" та пункті 3 частини 1 ст. 116 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.
Встановлюючи момент виходу позивача з товариства, місцевим господарським судом, з урахуванням заяви ОСОБА_4 від 28.11.2011 про вихід з учасників товариства, встановлено, що дата, зазначена останньою в заяві, відповідає моменту спливу строку, передбаченого частиною 1 ст. 148 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим днем виходу позивача з ТОВ "Слайсинг" є 05.03.2012.
Апеляційний господарський суд підтримав такий висновок місцевого господарського суду, оскільки дата спливу трьохмісячного строку, передбаченого частиною 1 ст. 148 Цивільного кодексу України, та дата яка була визначена у заяві позивача, як дата виходу з Товариства, визначена з дотриманням вимог вказаної норми Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 2 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.
За приписами ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" та пункту 17.6. Статуту ТОВ "Слайсинг" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
Судом встановлено, що ТОВ "Слайсинг" на праві власності належить нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 143 кв. м, яке викуплено позивачем у Фонду комунального майна Дарницького району міста Києва за Договором купівлі-продажу № 198/П від 15.09.2006 за рахунок внесків учасників товариства.
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 9095/9096/13-42 від 27.01.2014 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (призначеної судом у даній справі), дійсна (ринкова) вартість нежилих приміщень №№1-9 групи приміщень № 4 (в літ. А), загальною площею 143, 0 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, станом і в цінах на 05.03.2012 складає 1640439,00 грн.
Сервіси для юристів