Постанова ВГСУ від 07.05.2026 року у справі №766/8881/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року

м. Київ

справа № 766/8881/23

провадження № 51-661 км 26

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

засудженої ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Херсонського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року у кримінальному провадженні № 12023231080002172 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 22 квітня 2025 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 5 ст. 111-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з виборчим процесом та процесом референдуму строком на 10 років, з конфіскацією всього належного їй майна.

Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі встановлено рахувати з 30 серпня 2023 року.

Вироком Херсонського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року вирок суду першої інстанції скасовано в частині призначеного покарання.

Постановлено новий вирок, яким призначено ОСОБА_6 покарання за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, та займатися діяльністю, пов`язаною з виборчим процесом та процесом референдуму строком на 10 років, з конфіскацією всього особистого майна.

Строк відбуття основного покарання обчислювати з моменту набрання вироком законної сили, а строк відбування додаткового покарання рахувати з моменту відбуття нею основного покарання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_6 у строк відбування основного покарання строк її попереднього ув`язнення з 30 серпня 2023 року по день набрання вироком законної сили.

В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_6 визнана винуватою в тому, що вона, будучи громадянкою України, умисно, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, в порушення Конституції України, Законів України «Про всеукраїнський референдум» та «Про правовий режим воєнного стану», у період з 23 по 27 вересня 2022 року з урною для бюлетенів та наданими їй бюлетенями, добровільно прийняла участь у проведенні незаконного референдуму біля с. Ромашкове, с. Дніпровське, с. Софіївка, с. Широка Балка Херсонського району Херсонської області, шляхом виїзду на земельні ділянки у цих селах, де знаходились та працювали мешканці цього району, з метою залучення їх до голосування у незаконному референдумі щодо входження Херсонської області до складу РФ. Під час цього ОСОБА_6 вела облік громадян України, які приймали участь у проведенні референдуму та надавала бюлетені для голосування.

Такі незаконні та неправомірні дії ОСОБА_6 сприяли визнанню Російською Федерацією незаконного референдуму таким, що відбувся, та незаконного приєднання територій Херсонської області до її складу.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що суд не дав оцінки всім доводам апеляційної скарги, хоча й постановив провести часткове судове слідство, проте усупереч ст. 404 КПК України не дослідив усіх доказів. Крім того, відмовляючи стороні захисту в повторному дослідженні доказів, суд не зазначив про це клопотання у вироку, не навів підстав для такої відмови, чим порушив ст. 372 цього Кодексу.

Також, на думку захисника, апеляційний суд безпідставно погодився із висновками суду першої інстанції про відсутність порушення правил підслідності під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Захисник вважає, що постанова прокурора про доручення здійснення досудового розслідування органам поліції не містить переконливих мотивів, а тому є незаконною.