Постанова ВГСУ від 07.04.2017 року у справі №910/14534/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2017 року Справа № 910/14534/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В.(доповідач),суддів :Данилової М.В., Ходаковської І.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційних скарг- Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" - Державної екологічної інспекції у Запорізькій областіна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.12.2016у справі№ 910/14534/16Господарського суду міста Києваза позовомДержавної екологічної інспекції у Запорізькій областідоПублічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"простягнення 128133,71грн

в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:не з'явились Міщенко В.В. (дов.№4-4-1-19/146 від 27.12.2016)В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Смирнова Ю.М.) від 29.09.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Зубець Л.П., судді - Алданова С.О., Мартюк А.І.) від 08.12.2016 у справі №910/14534/16 позов задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, у розмірі 75023,99грн; в іншій частині позову відмовлено; стягнуто з відповідача на користь позивача 1125,35грн судового збору.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (далі - товариство) просить повністю скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.611, 623 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

В касаційній скарзі Державна екологічна інспекція у Запорізькій області (далі - інспекція) просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: ст.ст.68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст.10, 11, 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу позивача.

Позивач не скористався правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Інспекція звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства 128133,71грн шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Філією товариства "Запорізький річковий порт" (далі - філія), державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища встановлено здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, а тому позивач вказує на наявність підстав для стягнення з відповідача шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в розмірі 128133,71грн.

Судами встановлено таке.

У лютому 2014 року позивачем було проведено позапланову перевірку промислових майданчиків філії на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, про що складено акт (далі - акт перевірки).

В ході перевірки було виявлено, що філією здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря неорганізованим джерелом №1 - установкою з видобутку піску - гідропісконавантажувачем ГПН-15 при розробці Північно-Східної ділянки Червонодніпровського родовища будівельних пісків у акваторії Каховського водосховища в Запорізькому районі Запорізької області без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.

Позивач видав відповідачу припис №060/07-П від 25.02.2014 про усунення виявлених під час перевірки порушень (т.1, а.с.21-22), в якому, зокрема, відповідача зобов'язано отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин від установки з видобутку піску - гідропісконавантажувача ГПН-15 у строк до 25.04.2014.

Відповідачем було виконано вищевказаний припис позивача та отримано дозвіл №2322180801-125 від 08.07.2014 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданий Департаментом екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації терміном дії на 10 років - з 08.07.2014 по 07.07.2024 (т.1, а.с.26-27).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що внаслідок здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу державі було завдано шкоду, розмір якої, розрахований відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.10.2008, становить 128133,71грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, попередні судові інстанції правомірно виходили з такого.

За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, судам необхідно встановити наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів складу цивільного правопорушення відповідальність не настає.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зважаючи на те, що спірні правовідносини, пов'язані з нарахуванням позивачем збитків, завданих внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади, такі правовідносини регулюються, зокрема, нормами Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про охорону атмосферного повітря", приписами Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №639 від 10.12.2008 (далі - Методика).

Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно зі ст.10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин.

За приписами ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання.