Постанова ВГСУ від 07.04.2016 року у справі №912/1358/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2016 року Справа № 912/1358/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Данилової Т.Б., Яценко О.В.розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Креатив" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2016 у справі № 912/1358/15 Господарського суду Кіровоградської області за позовомФермерського господарства "Південні лани" доПриватного акціонерного товариства "Креатив" про стягнення 3 022 363, 19 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачане з'явився - - відповідачане з'явився

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2015 року Фермерське господарство "Південні лани" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Креатив", в якій просило суд стягнути з останнього на свою користь 1 933 383, 99 грн. основного боргу, 66 841, 14 грн. 3 % річних, 1 022 138, 07 грн. інфляційних втрат та 52 472, 23 грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № С14-00071 від 20.08.2014 в частині розрахунків за отриманий товар.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.12.2015 (суддя Болгар Н.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2016 (головуючий Парусніков Ю.Б., судді: Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.) у даній справі позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Креатив" на користь Фермерського господарства "Південні лани" 1 933 383, 99 грн. основного боргу за поставлене насіння соняшнику, 66 597, 21 грн. 3 % річних, 1 022 138, 07 грн. інфляційних втрат, 51 026, 98 грн. витрат зі сплати судового збору, в задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими у справі рішеннями судів, Приватне акціонерне товариство "Креатив" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову у позові повністю.

Фермерське господарство "Південні лани" не скористалось правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), не надіслало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Сторони у справі не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.

У зв'язку з перебуванням судді Фролової Г.М. на лікарняному здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів та сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Корсак В.А., судді - Яценко О.В., Данилова Т.Б. для розгляду даної справи (протокол від 06.04.2016).

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.08.2014 між Приватним акціонерним товариством "Креатив", як покупцем, та Фермерським господарством "Південні лани", як продавцем, укладено договір поставки № С14-00071, за умовами якого, продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупця 500 тон насіння соняшника (+/- 10 %) по ціні 4 400,00 грн. за одну тону, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити насіння соняшника врожаю 2014 року.

В пунктах 3.1., 5.1. договору сторони узгодили, що товар поставляється на умовах DAP склад покупця (Правила Інкотермс 2010), за винятком застережень, прямо встановлених умовами договору за адресою: просп. Промисловий, 14/а, просп. Інженерів, 10а, м. Кіровоград, Кіровоградська область. Покупець зобов'язаний здійснити оплату вартості отриманого товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури й документів, визначених п. 3.7. та 3.8. договору та проведення досліджень товару на відповідність вимогам п. 2.1. даного договору. Оплата отриманого товару здійснюється виходячи з остаточної ціни на товар визначеної відповідно до п. 4.2. даного договору.

На підставі поданих до матеріалів справи доказів судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору Фермерське господарство "Південні лани" поставило Приватному акціонерному товариству "Креатив" товар загальною вартістю 2 383 383, 99 грн., що підтверджується відповідними товарно-транспортними та видатковими накладними, які відповідають ознакам первинних документів та оформлені у відповідності до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Для оплати останньому виставлені відповідні рахунки-фактури, в яких зазначено асортимент, кількість, ціну товару та загальну суму поставки.

Відповідач отримав товар без зауважень, однак свої зобов'язання за договором щодо своєчасної та повної сплати поставленого йому товару не виконав, у зв'язку з чим, у нього виникла заборгованість в розмірі 1 933 383, 99 грн., що стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення з відповідача боргу, нарахованих 3 % річних за період з 27.0.2014 по 17.12.2014 в розмірі 66 841, 14 грн. та інфляційних втрат за період з вересня 2014 року по червень 2015 року в розмірі 1 022 138, 07 грн.

Листом № 135-12/Кр від 10.02.2015 відповідач підтвердив факт заборгованості за договором поставки від 20.08.2014 № С14-00071 у сумі 1 933 383, 99 грн. (а. с. 61).

Колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позову достатньо обґрунтованими, враховуючи наступне.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містяться і у статті 265 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 ЦК України).

В частині першій статті 691 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до частин першої та другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.