ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2016 року Справа № 910/7356/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Саранюка В.І.,суддівКочерової Н.О. (доповідач), Самусенко С.С.,розглянувши касаційні скарги публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. та публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.10.2015у справі№ 910/7356/15-г господарського суду міста Києваза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ"допублічного акціонерного товариства "Дельта Банк",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаприватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Літвінов Артем Володимирович,треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на сторонівідповідача 1) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 2) публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",провизнання іпотеки такою, що припинена, та зобов'язання вчинити діїза участю представників сторін:
від позивача: Жила Ю.Ю., дов. від 21.12.2015, Міщенко І.С., дов. від 21.12.2015,
Протасов С.В., дов. від 21.12.2015
від відповідача: Ханович К.В., дов. від 23.03.2016, Літвінов С.І., дов. від 23.03.2016
від третьої особи на стороні позивача: не з'явилися
від третьої особи на стороні відповідача-1: Цуканова С.Г., дов. від 09.11.2015
від третьої особи на стороні відповідача-2: Бабій О.В., дов. від 11.04.2014,
Беседін В.І., дов. від 06.11.2014
ВСТАНОВИВ:
У березні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ" звернулося до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", в якому просив:
- визнати іпотеку за іпотечним договором № НКЛ-2010632/S-1 від 27.06.2012, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. за реєстровим № 1600, такою, що припинена;
- зобов'язати відповідача вчинити дії, а саме: звернутися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова А.В. із заявою про виключення з державних реєстрів запису щодо обтяження та заборони відчуження земельної ділянки загальною площею 1,7548 га з цільовим призначенням - для розміщення олійножиркомбінату, розташованої за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48, кадастровий номер - 5110800000:03:001:0013, накладеною на підставі Іпотечного договору № НКЛ-2010632/S-1 від 27.06.2012.
В обґрунтування вимог позивач зазначав, що зобов'язання за іпотечним договором № НКЛ-2010632/S-1 від 27.06.2012, укладеним між ним та відповідачем в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № НКЛ-2010632, припинились, оскільки припинились зобов'язання за кредитним договором на підставі ст. 601 ЦК України за заявою позивача від 09.02.2015 про зарахування зустрічних однорідних вимог, які сторони мають одна до одної, а саме: відповідач до позивача за кредитним договором та позивач до відповідача за безвідкличним резервним акредитивом № LC/SB/029/062014.
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.04.2015 (суддя Пригунова А.Б.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Місцевий господарський суд виходив з того, що наявними у справі документами не підтверджується наявності у сторін зустрічних однорідних вимог, а ст. 601 ЦК України не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки позивач не набув права вимоги до ПАТ "Дельта Банк" за договором відступлення прав вимоги № АА3 від 05.02.2015, докази передачі первісним кредитором позивачу документів, передбачених ст. 517 ЦК України, які засвідчують права, що передаються, відсутні в матеріалах справи, а також відсутні докази відкриття публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" вказаного вище акредитиву №/SB/029/062014.
Крім того, за висновком суду, заява про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 09.02.2015 підписана неуповноваженим представником ТОВ "Стройбуд Іллічівськ", зазначена у заяві сума для зарахування є значною, а в матеріалах справи відсутні докази надання загальними зборами учасників ТОВ "Стройбуд Іллічівськ" згоди на вчинення зазначеної заяви, як значного правочину, та докази делегування таких повноважень представнику, який підписав заяву.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 (склад колегії суддів: Майданевич А.Г. - головуючий, Федорчук Р.В., Лобань О.І.) апеляційну скаргу ТОВ "Стройбуд Іллічівськ" задоволено частково. Рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2015 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання припиненою іпотеки за іпотечним договором №НКЛ-2010632/S-1 від 27.06.2012, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 1600. В цій частині прийнято нове рішення, яким визнано припиненою іпотеку за іпотечним договором №НКЛ-2010632/S-1 від 27.06.2012, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрованим в реєстрі за №1600. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2015 залишено без змін.
Стягнуто з ПАТ "Дельта Банк" на користь ТОВ "Стройбуд Іллічівськ" 1 218,00 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 609,00 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції, керуючись нормами ЦК України, Положенням про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою НБУ № 514 від 03.12.2003, визнав доведеним факт відкриття відповідачем вказаного вище безвідкличного резервного акредитиву №/SB/029/062014 в загальній сумі 5 250 004,31 дол. США, оскільки, як встановлено судом, такий акредитив був надісланий авізуючому/виконуючому банку - Deutsche Bank AG по системі S.W.I.F.T. саме відповідачем, виконуючий банк перевіривши ключі, підписи і формат S.W.I.F.T., підтвердив достовірність акредитиву, за наслідками чого надіслав повідомлення (текст акредитиву) бенефіціару - компанії CFSIT Inc.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що компанія CFSIT Inc. мала дійсне право вимоги до ПАТ "Дельта Банк" за акредитивом № LC/SB/029/062014, яке в подальшому було передано позивачу за договором відступлення права вимоги №АА3 від 05.02.2015. Про перехід права вимоги за акредитивом до позивача свідчить сам факт звернення останнього з позовною заявою у даній справі та надання суду копій та оригіналів всіх документів, що підтверджують право вимоги до ПАТ "Дельта Банк" на загальну суму 5 250 004,31 дол. США за акредитивом №LC/SB/029062014.
Крім того, за висновком суду, особа, яка підписала договір відступлення права вимоги та заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 09.02.2015, була уповноважена на вчинення таких дій загальними зборами учасників ТОВ "Стройбуд Іллічівськ" (протокол від 05.02.2015) та діяла на підставі довіреності від 02.02.2015, докази чого були надані до суду апеляційної інстанції, а вказані правочини (договір та заява) не були визнані судом недійсними та є правомірними.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача звернутися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова А.В. із заявою про виключення з державних реєстрів запису щодо обтяження та заборони земельної ділянки, накладеною на підставі іпотечного договору №НКЛ-2010632/S-1 від 27.06.2012, суд апеляційної інстанції виходив з того, що така позовна вимога є передчасною, а позивач не позбавлений можливості самостійно звернутися із відповідною заявою про зняття заборони у зв'язку з припиненням іпотеки за рішенням суду.
В касаційних скаргах публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. та публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" просять постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб на стороні відповідача, перевіривши повноту встановлених судами обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Зі змісту ст.1117 ГПК України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами 27.06.2012 між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (кредитор, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ" (позичальник, позивач) укладено договір кредитної лінії № НКЛ-2010632 (далі за текстом - кредитний договір), на виконання умов якого банк надав позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 1 000 000,00 грн, а позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит згідно з графіком погашення кредитної лінії, але не пізніше кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитом - 04.11.2016 та сплатити за користування кредитними коштами проценти у розмірі 12% річних.
Сервіси для юристів