Постанова ВГСУ від 07.04.2015 року у справі №904/7800/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 року Справа № 904/7800/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.за участю представників:прокурораБондарчук В.М. - прокурор відділу Генеральної прокуратури Українипозивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачаПатика А.В. - довіреність від 11.08.2014 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Українсько - Латвійського товариства з обмеженою відповідальністю і іноземними інвестиціями "БАДМ, ЛТД" на постановувід 26.01.2015 р. Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/7800/14 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомДніпропетровського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Українсько - Латвійського товариства з обмеженою відповідальністю і іноземними інвестиціями "БАДМ, ЛТД" провнесення змін до договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

У 07.10.2014 р. Дніпропетровський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Українсько - Латвійського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БАДМ, ЛТД" про:

- внесення змін до пункту 1.3 договору оренди землі від 30.07.2003 р., виклавши його у наступній редакції: "п.1.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 04.07.2014 становить 1 423 006, 23 грн.";

- виключення пункту 3.1. договору оренди земельної ділянки щодо суми орендної плати;

- внесення змін до пункту 3.2 договору, виклавши його у наступній редакції: "п.3.2 Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 42 690, 19 грн., не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативно грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим Кодексом.

Орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного (податкового місяця), вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.".

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 651, 652, 654, Цивільного кодексу України та положення Податкового кодексу України обґрунтовані тим, що 30.07.2003 р. між сторонами був укладений договір оренди землі, за умовами якого розмір орендної плати був визначений на момент укладення цього договору, в той час як з моменту набрання чинності 01.01.2011 р. Податковим кодексом України визначений у договорі розмір орендної плати за земельну ділянку суперечить чинному законодавству.

Прокурор зазначав, що станом на 04.07.2014 р. відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданого управлінням Держземагентства у м. Дніпропетровську, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 423 006,23 грн., а згідно інформації Лівобережної ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області річна сума орендної плати за землю за 2014 рік складає 42 690,19 грн.

02.02.2011 р. Дніпропетровською міською радою з метою приведення рішень міської ради у відповідність до вимог чинного законодавства було прийнято рішення № 216/8, а у газеті "Наше місто" від 29.05.2014 р. № 26(3756) опубліковано відкритого листа до орендарів земельних ділянок, розташованих у м. Дніпропетровську, про необхідність приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог Податкового кодексу України. Проте, відповідач у визначений орендодавцем строк після публікації оголошення не звернувся до уповноваженого органу, додаткова угода не підписана, що стало підставою для звернення до суду.

У відзиві на позовну заяву Українсько - Латвійського товариства ТОВ з іноземними інвестиціями "БАДМ, ЛТД" просило відмовити у її задоволенні вказуючи на те, що орендодавець вправі вимагати від орендаря приведення договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства, але це можливо тільки шляхом направлення орендарю проекту відповідних змін до договору, оскільки внесення змін до договору може бути здійснено судом за умови з'ясування додержання стороною процедурного порядку внесення змін до договору. При цьому, як зазначав відповідач, рішення Дніпропетровської міської ради № 216/8 від 02.02.2011 р. про приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог законодавства та зобов'язання орендарів у двотижневий термін після публікації цього рішення у газеті "Наше місто" звернутися до уповноваженого органу для підписання додаткової угоди, не є таким повідомленням про внесення змін до договору.

Крім того, відповідач зазначав, що 31.07.2012 р. Дніпропетровським апеляційним господарським судом було винесено постанову у справі № 9/5005/5580/2011, якою уже був вирішений спір між позивачем та відповідачем по даному предмету спору і з тих же підстав, а саме щодо внесення змін до пункту 3.2 договору оренди землі з посиланням на те, що позивач має право звернутися з позовною вимогою до відповідача в належній редакції, попередньо дотримавшись вимог статті 188 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2014 р. (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено в повному обсязі, внесені зміни до договору оренди земельної ділянки від 30.07.2003 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та Українсько-Латвійським ТОВ з іноземними інвестиціями "БАДМ, у редакції, викладеній позивачем у позовній заяві.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог встановивши обставини стосовно того, що нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом, і оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Крім того, суд першої інстанції, посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 у справі № 28/5005/640/2012 дійшов висновку, що недотримання позивачем вимог частини 2 статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозиції про зміну умов договору оренди земельної ділянки, не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

За апеляційною скаргою Українсько-Латвійського ТОВ з іноземними інвестиціями "БАДМ, ЛТД" Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Величко Н.Л., Іванов О.Г., Подобєд І.М.), переглянувши рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2014 р. в апеляційному порядку, постановою від 26.01.2015 р. залишив його без змін з тих же підстав.

Українсько-Латвійське ТОВ з іноземними інвестиціями "БАДМ, ЛТД" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Заявник касаційної скарги вважає, що судом апеляційної інстанції здійснено довільне трактування статті 79 Господарського процесуального кодексу України та безпідставно не задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи № 904/104/15, провадження у якій порушене 15.01.2015 р.

На думку скаржника, судами першої та апеляційної інстанції, в порушення норм матеріального права, залишено поза увагою, що орендодавець вправі вимагати від орендаря приведення договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства, але це можливо тільки шляхом направлення орендарю проекту відповідних змін до договору, оскільки внесення змін до договору може бути здійснено судом за умови з'ясування додержання стороною процедурного порядку внесення змін до договору, а рішення Дніпропетровської міської ради № 216/8 від 02.02.2011 р. про приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог законодавства та зобов'язання орендарів у двотижневий термін після публікації цього рішення у газеті "Наше місто" звернутися до уповноваженого органу для підписання додаткової угоди, не є таким повідомленням про внесення змін до договору.

Крім того, як вказує скаржник, судами залишено поза увагою, що 31.07.2012 р. Дніпропетровським апеляційним господарським судом було винесено постанову у справі № 9/5005/5580/2011, якою уже був вирішений спір між позивачем та відповідачем по даному предмету спору і з тих же підстав.

Скаржник також звернув увагу на те, що суд касаційної інстанції у справі № 927/1014/14 вирішуючи судовий спір зазначав, що витяг управління Держземагентства з технічної документації з нормативної грошової оцінки землі є неналежним доказом, оскільки дана оцінка проводилась без прийняття уповноваженим органом відповідного рішення.

Проте, здійснюючи судовий розгляд даної справи судами першої та апеляційної інстанції не надавалась оцінка факту затвердження рішенням органу місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки землі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 09.04.2003 р. № 124/8 "Про передачу земельної ділянки по вул. Базовій, 8-Д в оренду Українсько-Латвійському товариству з обмеженою відповідальністю і іноземними інвестиціями "БАДМ, ЛТД" по фактичному розміщенню виробничого цеху", між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Українсько-Латвійським товариством з обмеженою відповідальністю і іноземними інвестиціями "БАДМ, ЛТД" (орендар) 30.07.2003 р. був укладений договір оренди земельної ділянки.

Згідно з пунктами 1.1., 4.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду на умовах цього договору земельну ділянку площею 0,1992 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. Базова, 8-Д, із цільовим призначенням земельної ділянки - фактичне розміщення виробничого цеху .

Відповідно до пункту 2.1 договору земельна ділянка передається до 09.04.2018 року.