Постанова ВГСУ від 07.04.2014 року у справі №913/2554/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 року Справа № 913/2554/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справісуддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 05.02.2014 у справі№ 913/2554/13 господарського судуЛуганської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ГРАЖДАН ПРОЕКТ БУД"простягнення 12 460 грн.

за участю представників від: позивача Перехрестенко С.Д. (довір. від 12.09.2013)відповідача не з'явилися

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Луганської області від 25.11.2013 у справі 913/2554/13, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2014, відмовлено у задоволенні позову ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" (Позивач) до ТОВ "ГРАЖДАН ПРОЕКТ БУД" (Відповідач) про стягнення авансу сплаченого за договором підряду № 80/01-20 від 29.09.2011на суму 12 460 грн.

Судові рішення ґрунтуються на тому, що Позивачем здійснені авансові платежі за договором підряду, Відповідачем передбачені договором ремонтні роботи не виконані, але для повернення авансових платежів відсутні правові підстави, оскільки стаття 1212 Цивільного кодексу України передбачає обов'язок повернути безпідставно набуте майно.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2014 у справі № 913/2554/13 та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, між ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" (Замовник) і ТОВ "ГРАЖДАН ПРОЕКТ БУД" (Підрядник) укладено договір підряду № 80/01-20 від 29.09.2011, за умовами якого Підрядник мав виконати ремонт фасаду приміщень ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" у м. Луганську по вул. Челюскінців, 12, оф. 10. Вартість робіт за договором сторони визначили на суму 24 920 грн.

Додатковою угодою № 1 від 16.11.2011 до договору підряду від 29.09.2011 сторони домовилися, що у зв"язку з різким зниженням температури та неможливістю проведення подальшого ремонту приміщень ПАТ "Страхова компанія "Універсальна", початок роботи згідно з графіком встановлюється з 05.04.2012.

На виконання пункту 2.2 договору Позивач платіжним дорученням № 26301 від 05.10.2011 перерахував Відповідачеві аванс за договором № 80/01-20 на суму 12 460 грн.

Враховуючи, що Відповідач не приступив до виконання робіт, Позивач 20.08.2013 за № 1471/10-018 надіслав Відповідачеві повідомлення про відмову від договору підряду № 80/01-20 від 29.09.2011 і просив повернути суму сплаченого авансу в розмірі 12 460 грн.

Відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право відмовитися від договору підряду, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, а частина 4 цієї статті надає замовнику право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду.

Частина 3 статті 651 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Позивач скористався наданим йому законом правом на односторонню відмову від договору, а тому договірні відносини згідно з договором підряду № 80/01-20 між Позивачем і Відповідачем припинилися з серпня 2013 року.

В статті 1212 Цивільного кодексу України закріплені положення про те, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Також норми цієї статті застосовуються, зокрема, при поверненні виконаного однією із сторін у зобов"язанні.

З огляду на те, що договір підряду № 80/01-20 від 29.09.2011 припинив свою дію, на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України перерахований Позивачем аванс за цим договором підлягає поверненню.

Необґрунтованими є висновки суду апеляційної інстанції про те, що Відповідачем частково виконані ремонтні роботи на суму 5 461,73 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за травень 2012 року по формі №КБ-2в і довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2012 року по формі №КБ-3, оскільки вказані документи Позивачем не підписані, докази їх направлення Страховій компанії "Універсальна" в матеріалах справи відсутні.

Акт приймання виконаних підрядних робіт і довідка про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2012 року Відповідачем надані до Господарського суду Луганської області з відзивом на позов 10 жовтня 2013 року, що в силу частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України позбавило Замовника можливості оглянути виконану роботу та відповідно до частини 4 статті 853 Цивільного кодексу України оспорити обсяги чи якість виконаних робіт.

Пунктом 2.3 договору сторони узгодили порядок розрахунків за фактично виконані роботи, а саме: згідно з підписаними актами виконаних робіт.

В пункті 99 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 вказується на те, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість, які складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Згідно з пунктом 96 Загальних умов підставою для проведення розрахунків між сторонами є підписаний акт приймання-передачі робіт.

Тому, відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України Відповідач не обґрунтував свої доводи про фактичне виконання підрядних робіт і їх обсяги, у зв'язку з чим апеляційний господарський суд не вправі був вважати доведеними факт виконання підрядних робіт за договором № 80/01-20 від 29.09.2011 на суму 5 461,73 грн.

Крім того, в постанові Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2014 по даній справі вказується на те, що Відповідачем не надано до матеріалів справи акта-допуску на виконання робіт, як цього вимагає пункт 4.2 договору, із чого слідує, що Відповідач не приступив до виконання робіт з 05.04.2012.

З огляду на це, апеляційний господарський суд, всупереч своїм висновкам, прийняв до уваги акт приймання виконаних підрядних робіт за травень 2012 року.