Постанова ВГСУ від 07.03.2017 року у справі №910/27112/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року Справа № 910/27112/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І.- головуючого, Алєєвої І.В., Мачульського Г.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобудінвест"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі№ 910/27112/15 Господарського суду міста Києваза позовомПриватного вищого навчального закладу "Київський університет культури"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Житлобудінвест"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк"провизнання недійсними договорів, розірвання договору та повернення майна,за участю представників: позивачаКоржук І.О.- предст. дов. від 13.092.2015;відповідача третьої особиП'ятибрат Н.С. - предст. дов. від 15.12.2016; Мазур С.В. -предст. дов. від 21.03.2016;

ВСТАНОВИВ:

19.10.2014 Приватний вищий навчальний заклад Київський університет культури" звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору підряду та договору про взаємозалік вимог, про розірвання договорів купівлі-продажу майна, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлобудінвест", та про повернення майна, переданого за договорами купівлі-продажу. Позивач вказав, що договір підряду та договір про взаємозалік вимог є фіктивними за статтею 234 Цивільного кодексу України, оскільки укладення цих договорів було спрямовано не на реальне настання правових наслідків відповідно до умов договору підряду та положень статті 875 Цивільного кодексу України, а на створення штучної заборгованості позивача з відповідачем з метою насправді здійснення взаємозаліку по укладеним договорам купівлі-продажу майна та машиномісць. Оскільки договір підряду та двохсторонній договір взаємозаліку з огляду на їх недійсність не породжують прав та обов'язків, а відповідач порушив зобов'язання за договором купівлі-продажу, прострочивши оплату нерухомого майна за цими договорами, це є підставою для розірвання договорів купівлі-продажу та повернення позивачу переданого на їх підставі майна.

Відповідач відхилив позов, вказавши, що на момент вчинення правочину сторони не порушували вимог статті 203 Цивільного кодексу України, доводи позивача про намір сторін укласти фіктивний правочин не ґрунтуються на матеріалах справи та суперечать наявним доказам фактичного виконання договору підряду; здійснене сторонами зарахування зустрічних вимог відповідає положенням статті 601 Цивільного кодексу України.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2016 (суддя Морозов С.М.) позов задоволено в повному обсязі: визнано недійсним договір підряду від 30.07.2014 № 30/07-1, укладений позивачем та відповідачем; визнано недійсною двосторонню угоду про взаємозалік, укладену у вигляді протоколу взаємозаліку від 13.10.2014 Приватним вищим навчальним закладом "Київський університет культури" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлобудінвест"; розірвано договори купівлі-продажу нежитлових приміщень № 3729 від 13.10.2014 та договори купівлі продажу паркомісць.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 (судді: Руденко М.А. - головуючий, Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін як законне та обґрунтоване.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобудінвест" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційної та рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про невірне застосування апеляційним судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення господарського спору. Так, суд не врахував, що за приписами статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а згідно зі статтею 180 Господарського кодексу України, статтею 628 Цивільного кодексу України його зміст становлять умови, визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до законодавства; порушуючи умови договору та норми права, які регулюють порядок здавання-приймання робіт, суд безпідставно взяв до уваги відсутність документів, складання яких не обумовлювалось договором та нормативно-правовими актами, порушив вимоги частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України про порядок оформлення передання-прийому робіт; суд неправильно застосував статтю 234 Цивільного кодексу України, не встановивши на підставі належних доказів обставин справи умисел, з яким сторони укладали спірний договір, та залишив поза увагою наявність дій сторін, спрямованих на виконання спірного правочину, відображення правочину в податковому обліку відповідача; вказуючи на підписання правочинів керівником позивача з перевищенням повноважень, суд порушив вимоги частини другої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", позаяк відомості про керівника позивача були включені до реєстру, вважалися достовірними та не містили жодних обмежень; висновки суду про недійсність угоди про взаємозалік, розірвання договорів купівлі-продажу суперечать статтям 601, 651 Цивільного кодексу України, статті 202 Господарського кодексу України.

У судовому засіданні відповідач та третя особа підтримали касаційну скаргу з наведених у ній підстав.

Позивач у судовому засіданні та у відзиві на касаційну скаргу (з додатковими поясненнями) відхилив доводи відповідача, як безпідставні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Місцевий господарський суд встановив, що Приватний вищий навчальний заклад "Київський університет культури" (замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобудінвест" (підрядник) 30.07.2014 уклали договір підряду № 30/07-1, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик, власними і залученими силами, з власних або наданих замовником матеріалів, виконати будівельно-ремонтні роботи на об'єкті: м Київ, вул. Щорса, буд. 36 в нежитлові приміщення, м. Біла Церква, вул. Гординського, буд. 68/8 нежитлові приміщення та здати їх замовнику у встановлений цим договором строк, а замовник зобов'язується надати підряднику фронт робіт, прийняти виконані роботи та повністю оплатити їх у порядку та розмірах, передбачених цим договором. Склад і обсяг робіт за цим договором визначається відповідно до кошторисів та/або договірних цін, які сторони складають та підписують протягом дії цього договору. Підписаний сторонами поточний кошторис та/або договірна ціна є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з підпунктами 1.1, 1.2 договору підряду склад і обсяг робіт за цим договором визначається відповідно до кошторисів та/або договірних цін, які сторони складають та підписують протягом дії цього договору, але жодних доказів підписання та погодження кошторисів, як і поточного кошторису, та/або договірних цін, складу та обсягів робіт, які відповідно до підпунктів 3.1, 3.2 договору підряду мали включати в себе здійснення робіт з врахуванням вартості та доставки на об'єкт всіх необхідних матеріалів, і що ціна договору підряду включала в себе не тільки здійснення робіт, а й ціну матеріалів і вартість їх доставки, судам обох інстанцій не надано сторонами та вони відсутні в матеріалах справи.

Відповідно до підпунктів 2.1., 2.2. договору підряду підрядник зобов'язується завершити роботи до 01 жовтня 2014 року. Датою завершення робіт вважається дата їх прийняття замовником та підписання сторонами акту приймання-здачі робіт.

Згідно з підпунктами 3.1., 3.2. договору підряду, договірна ціна включає в себе здійснення робіт з врахуванням вартості та доставки на об'єкт всіх необхідних матеріалів. Орієнтовна вартість за цим договором складає 9000000,00 грн. в т.ч. ПДВ 1500000,00 грн.

Як передбачено підпунктами 3.4.1, 3.4.4 договору підряду, з метою обліку виконаних робіт, проведення їх оплати відповідно до договору сторони підписують акти виконаних робіт (Ф-КБ2) та довідку про вартість виконаних робіт (Ф-КБЗ), проект яких підрядник складає у двох примірниках, підписує, скріплює печаткою і передає замовнику до 30 числа звітного місяця. Замовник проводить оплату підряднику за виконані роботи на підставі довідки про вартість виконаних робіт (Ф-КБЗ) та акта виконаних робіт (Ф-КБ2В) протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання сторонами Ф-КБЗ та Ф-КБ2В.

За положеннями пунктів 4.1, 4.2 договору підряду, матеріально технічне забезпечення може покладатись на замовника та/або підрядника. Підрядник зберігає право власності на будівельному майданчику на матеріально-технічні ресурси власного постачання. Підрядник має право залучати для виконання робіт робочу силу в достатній кількості та з відповідною кваліфікацією. Замовлення, постачання матеріалів і сировини, необхідних для виконання робіт за договором, здійснює замовник та/або підрядник власними силами. Облік матеріалів та сировини, придбаних підрядником або переданих йому замовником, здійснює підрядник.

Пунктом 7.2. договору підряду передбачено обов'язок замовника надати підряднику до початку робіт доступ до місця проведення робіт (фронт робіт) та джерел енерго- і водопостачання, необхідних для виконання робіт; надати підряднику фронт робіт, підготовлений замовником для виконання робіт, складські та побутові приміщення; надати підряднику на весь строк виконання робіт можливість безкоштовного підключення та користування за тимчасовою схемою до зовнішніх інженерних мереж (електроенергії, води) та комунікацій і необхідній кількості.

Місцевий суд відзначив, що матеріали справи не містять доказів про обмін сторонами будь-якими документами про погодження складу, обсягу, кількості та часу робіт, залучення трудових ресурсів, а також не містять доказів придбання матеріалів робіт найманими або власними працівниками підрядника та/або підрядними організаціями, доказів здійснення обліку матеріалів та сировини, придбаних підрядником або переданих йому замовником.

Місцевий господарський суд також встановив, що за змістом акта приймання виконання будівельних робіт за жовтень 2014 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2014 року, підписаних та скріплених печаткою обох сторін, відповідач виконав підрядні роботи відповідно до умов договору підряду на суму 8890019,38 грн. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні відповідні щомісячні акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, щомісячні акти приймання виконаних робіт, остаточний акт приймання-здачі робіт відповідно до предмету договору підряду.

Відповідно місцевий господарський суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою підписаний сторонами договір є договором будівельного підряду та підпадає під правове регулювання параграфу 3 глави 61 Цивільного кодексу України, що зумовлює необхідність підписання кошторисів та замовлень на проведення підрядних робіт, поточних кошторисів, надання замовником підряднику доступу до місця проведення робіт (фронт робіт) та джерел енерго- і водопостачання, наявність завдання замовника, при якому відповідач на свій ризик, власними і залученими силами, з власних або наданих замовником (позивачем) матеріалів виконує будівельно-ремонтні роботи на об'єктах, зазначених в договорі підряду, здійснює облік матеріалів та сировини, придбаних підрядником або переданих йому замовником, при цьому матеріали справи не містять доказів наявності підписаних загального та поточних кошторисів, замовлень, доказів про обмін сторонами будь-якими документами про погодження складу, обсягу, кількості та часу робіт, залучення трудових ресурсів, доказів придбання матеріалів відповідачем та здійснення обліку матеріалів та сировини, придбаних відповідачем або переданих йому позивачем, виконання підрядних робіт найманими або власними працівниками та/або підрядними організаціями, як і доказів забезпечення доступу до місця проведення робіт та забезпечення енерго- і водопостачанням; ціна у договорі підряду не визначалась як остаточна, а мала орієнтовне значення, в матеріалах справи відсутній документ, який би підтверджував закінчення всіх робіт відповідно до предмету договору.

Наявні у справі акт № 1/10 приймання виконаних робіт за жовтень 2014 року, датований 10 жовтня 2014 року, та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2014 року, суд в якості доказів виконання робіт відповідачем оцінив критично, зазначивши, що наведених документів вбачається, що весь обсяг робіт відповідач виконував у жовтні місяці 2014 року, за межами останнього дня строку виконання договору підряду (01 жовтня 2014 року; ці докази не відображають всієї повноти наданих послуг з урахуванням об'єму та суми декларованих витрат по спірному договору підряду.

За змістом висновку експертного будівельно-технічного дослідження № 1538 від 21.12.2015 загальний обсяг матеріалів, праці та обладнання, затраченого на проведення будівельно-ремонтних робіт на об'єктах Приватного вищого навчального закладу "Київський університет культури" за адресою: м. Київ, вул. Щорса, буд. 36В нежитлові приміщення та м. Біла Церква, вул. Гординського, буд. 68/8 нежитлові приміщення, не відповідає даним, викладеним в акті № 1/10 приймання виконаних робіт за жовтень 2014 року, датованому 10 жовтня 2014 року на суму 8890019,38 грн. та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2014 року на суму 8890019,38 грн., загальний обсяг матеріалів, труда та обладнання, затраченого на проведення будівельно-ремонтних робіт на об'єктах Приватного вищого навчального закладу "Київський університет культури" за адресою: м. Київ, вул. Щорса, буд. 36В нежитлові приміщення та м. Біла Церква, вул. Гординського, буд. 68/8 нежитлові приміщення, становить 3255714 грн.

За висновком експертного дослідження (виготовленого на підставі висновку експертного будівельно-технічного дослідження № 1538 від 21.12.2015), здійсненого за результатами проведення економічного дослідження від 24.03.2016 № 1-24/03, загальний обсяг матеріалів, праці та обладнання на проведення будівельно-ремонтних робіт на об'єктах Приватного вищого навчального закладу "Київський університет культури" (код ЄДРПОУ 31028309) за адресою: м. Київ, вул. Щорса, буд. 36В нежитлові приміщення та м. Біла Церква, вул. Гординського, буд. 68/8 нежитлові приміщення, (кошторисна вартість робіт) в сумі 3255714,00 грн. затрачено на протязі з грудня 2013 року по червень 2014 року саме замовником, без залучення в якості підрядника за спірним договором підряду № 30/07-1 від 30.07.2014 відповідача; також висновком встановлено, що відображення у бухгалтерському та податковому обліку Приватного вищого навчального закладу "Київський університет культури" (код ЄДРПОУ 31028309) обсягу та видів матеріалів, труда та обладнання, які затрачені на проведення будівельно-ремонтних робіт на об'єктах за адресою: м. Київ, вул. Щорса, буд. 36В нежитлові приміщення та м. Біла Церква, вул. Гординського, буд. 68/8 нежитлові приміщення за період з грудня 2013 року по вересень 2014 року включно, за умовами, які викладені у висновку експертного будівельно-технічного дослідження № 1538 від 21.12.2015, документально не підтверджується.