Постанова ВГСУ від 06.12.2016 року у справі №914/1318/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Справа № 914/1318/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіВладимиренко С.В. - доповідач,суддівДемидової А.М., Шевчук С.Р.розглянув касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Матвієнка Андрія Анатолійовича на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 28.09.2016р.та рішеннягосподарського суду Львівської області від 26.07.2016р.у справі№914/1318/16 господарського суду Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Гаджиєва С.О.до відповідачів1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Авенсіс" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ажур"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції Українипровизнання недійсним договорів та застосування наслідків недійсності правочину

за участю представників

позивача - не з'явились;

відповідачів 1. Чекмарев К.А.,

2. не з'явились;

третьої особи на стороні позивача - Заплішна О.Д.,

третьої особи на стороні відповідача - не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Гаджиєва С.О. звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авенсіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ажур" про: визнання недійсним договору від 23.12.2014р. про розірвання договору застави майнових прав від 18.02.2014р., укладеного між ПАТ "Імексбанк", ТОВ "Торгова компанія "Ажур" та ТОВ "Авенсіс"; визнання недійсним договору від 23.12.2014р. про розірвання договору про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18.02.2014р., укладеного між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "Авенсіс"; застосування наслідків недійсності договору від 23.12.2014р. про розірвання договору застави майнових прав від 18.02.2014р., повернувши сторін у первісний стан, шляхом поновлення у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запису 14195484 з контрольною сумою ЕДВ98БГ68В про державну реєстрацію обтяження рухомого майна ТОВ "Авенсіс" на підставі договору застави майнових прав від 18.02.2014р. з дати вилучення, а саме з 14.01.2015р.

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.07.2016 р. (суддя Кітаєва С.Б.) у справі №914/1318/16, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.20116р. (колегією суддів у складі головуючого судді Данко Л.С., суддів: Костів Т.С., Малех І.Б.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Матвієнка Андрія Анатолійовича звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2016р. та рішення господарського суду Львівської області від 26.07.2016р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

У письмових поясненнях на касаційну скаргу поданих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, останнє підтримало вимоги касаційної скарги ПАТ "Імексбанк" та просило її задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу та пояснення до неї, заслухавши суддю-доповідача, представників учасників судового процесу, що взяли участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

18.02.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" (кредитором за договором, позивачем по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ажур" (позичальник за договором, відповідач-2 по справі) було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №7/14, у відповідності до п.1.1 якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, надалі за текстом - "Кредит" або "Кредитна лінія" .

Умовами договору, а саме п. 1.1.1 (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №5 від 23.12.2014р.), визначено, що надання кредиту здійснюється окремими частинами або в повній сумі на умовах, визначених кредитним договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 139488208 грн. зі сплатою фіксованої процентної ставки - 17,8% річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 20.08.2015р. (включно) на умовах, визначених цим договором.

Разом з тим, судами також встановлено, що між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" (заставодержатель за договором), Товариством з обмеженою відповідальністю "Авенсіс" (заставодавець (майновий поручитель) за договором, відповідач-1 по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ажур" (боржник за договором) укладено договір застави майнових прав від 18.02.2014р., за умовами якого заставодавець (майновий поручитель) передав в заставу заставодержателю майнові права, що випливають з договору від 01.03.2013р., укладеного між заставодавцем (майновим поручителем) та ТОВ "Південінвестсервіс" (п.1.1). Зазначені майнові права заставодавець (майновий поручитель) передає в заставу заставодержателю з метою забезпечення своєчасного та повного виконання ТзОВ "Торгова компанія "АЖУР" зобов'язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №7/14 від 18.02.2014р., з усіма додатковими угодами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому (далі - кредитний договір) (п.1.2). Згідно з п.1.3 договору застави, заставлені майнові права оцінені сторонами в сумі 113800000 грн.

Крім того, 18.02.2014р. ПАТ "Імексбанк" (заставодержатель за договором) та ТОВ "Авенсіс" (заставодавець (майновий поручитель) за договором) підписано договір про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18.02.2014р., за яким заставодавець уступає, а заставодержатель приймає в повному обсязі право вимоги на всі майнові права за Договором від 01.03.2013р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авенсіс" та Акціонерним товариством "Південінвестсервіс", які є забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №7/14 від 18.02.2014р. з усіма додатковими угодами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

Водночас, 23.12.2014р. між ПАТ "Імексбанк" (заставодержатель за договором), ТОВ "Авенсіс" (заставодавець (майновий поручитель) за договором) та ТОВ "Торгова компанія "Ажур" (боржник за договором) укладено договір про розірвання договору застави майнових прав від 18.02.2014р., за умовами якого сторони дійшли згоди розірвати договір застави майнових прав від 18.02.2014р. (п.1) та домовились про те, що розриваючи договір, зазначений в п.1 цього договору, вони свідчать про відсутність будь-яких претензій один до одного з питань, пов'язаних з виконанням своїх обов'язків за вищезазначеним договором (п.2).

23.12.2014р. між ПАТ "Імексбанк" (заставодержатель за договором) та ТзОВ "Авенсіс" (заставодавець (майновий поручитель) за договором) укладено договір про розірвання договору про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18.02.2014р., за яким сторони дійшли згоди розірвати договір про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18.02.2014р. (п.1) та домовились про те, що розриваючи договір, зазначений в п.1 цього договору, вони свідчать про відсутність будь-яких претензій один до одного з питань, пов'язаних з виконанням своїх обов'язків за вищезазначеним договором (п.2)

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.09.2015р. по справі №916/1422/15-г встановлено, що ПАТ "Імексбанк" належним чином виконало свої зобов'язання за кредитним договором, надало позичальнику кредитні кошти в обумовленому розмірі, однак, останній взяті на себе за договором зобов'язання належним чином не виконував. Відтак, рішенням суду позов ПАТ "Імексбанк" до ТОВ "Торгова компанія "Ажур" про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №7/14 від 18.02.2014р. задоволено в повному обсязі: стягнуто з ТОВ "Торгова компанія "Ажур" заборгованість за кредитом в сумі 139488208 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 13196731,33 грн., пеню за прострочення платежів по кредитному договору в сумі 3415737,34 грн. Зазначене рішення, як встановили суди попередніх інстанцій, набрало законної сили, наказ господарського суду Одеської області від 30.10.2015р. у вказаній справі пред'явлено стягувачем до виконання, 23.12.2015р. відкрито виконавче провадження ВП №49711266.

Відповідно до ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Тобто, як вірно зазначено судами, факти встановлено у зазначеному вище рішенні у господарській справі №916/1422/15-г є преюдиціальними для даної справи та не потребують додаткового доказування.

Судами попередніх інстанцій також встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015р. №50 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" до категорії неплатоспроможних", Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015р. №16 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Імексбанк", згідно з яким з 27.01.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "Імексбанк" Северина Ю.П.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21.05.2015р. №330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк", Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.05.2015р. №105 "Про початок процедури ліквідації АТ "Імексбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Імексбанк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "Імексбанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Юрія Петровича строком на 1 рік з 27.05.2015р. до 26.05.2016р. включно.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 22.01.2016р. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "Імексбанк" направлено ТОВ "Авенсіс" та ТОВ "Торгова компанія "Ажур" повідомлення про нікчемність правочину, а саме договорів від 23.12.2014р. про розірвання договору застави майнових прав від 18.02.2014р. та про розірвання договору про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18.02.2014р. Оскільки одним із адресатів вказане повідомлення не отримано, 30.03.2016р. в газеті "Голос України" опубліковано оголошення, яким позивач додатково повідомив відповідачів-1 та 2 про нікчемність зазначених правочинів.

За переконанням позивача, зазначені вище договори від 23.12.2014р. є нікчемними на підставі п.1 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки банк (позивач) безоплатно відмовився від власних майнових вимог. Зазначені вище обставини і стали підставою для виникнення спору у даній справі та звернення позивача до суду із позовною заявою про визнання недійсним договору від 23.12.2014р. про розірвання договору застави майнових прав від 18.02.2014р., укладеного між ПАТ "Імексбанк", ТОВ "Торгова компанія "Ажур" та ТОВ "Авенсіс"; визнання недійсним договору від 23.12.2014р. про розірвання договору про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18.02.2014р., укладеного між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "Авенсіс"; застосування наслідків недійсності договору від 23.12.2014р. про розірвання договору застави майнових прав від 18.02.2014р., повернувши сторін у первісний стан, шляхом поновлення у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запису 14195484 з контрольною сумою ЕДВ98БГ68В про державну реєстрацію обтяження рухомого майна ТзОВ "Авенсіс" на підставі договору застави майнових прав від 18.02.2014р. з дати вилучення, а саме з 14.01.2015р.