Постанова ВГСУ від 06.12.2016 року у справі №910/22153/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Справа № 910/22153/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Палій В.В. і Студенець В.І.

розглянув касаційну скаргу Державної аудиторської служби України, м. Київ (далі - Служба),

на рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2016 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016

зі справи № 910/22153/15

за позовом Державної фінансової інспекції України, м. Київ (далі - Інспекція),

до товариства з обмеженою відповідальністю "Айкюжн", м. Київ (далі - Товариство),

про стягнення 224 496,44 грн.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерство екології та природних ресурсів України, м. Київ (далі - Міністерство).

Судове засідання проведено за участю представників:

Служби - Сміленко А.А.,

Товариства - Бойка А.А.,

Міністерства - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення збитків, завданих завищенням вартості послуг з виконання науково-дослідних робіт за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 12.12.2013 №120/270/12-02 (далі - Договір), у сумі 224 496,44 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.05.2016 (суддя Якименко М.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 (колегія суддів у складі: Скрипка І.М. - головуючий, Отрюх Б.В. і Гончаров С.А.), у позові відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Служба (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №519-р функції і повноваження Інспекції покладено на Службу) просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скаргу з посиланням на статті 614, 623, 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 180, 193, 224 Господарського кодексу України, статтю 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано необґрунтованістю оскаржуваних судових рішень та суперечністю їх нормам чинного законодавства.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про прийняття оскаржуваних судових рішень з дотриманням і правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, та просить відповідні рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Від Міністерства відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

Міністерством (замовник) і Товариством (виконавець) було укладено Договір, відповідно до умов якого:

- виконавець зобов'язується у 2013 році надати послуги з виконання науково-дослідних робіт з дослідження та розробки в галузі біологічних наук (Створення банку даних щодо національного кадастру викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря) (далі - послуги), а замовник - прийняти та оплатити такі послуги (пункт 1.1);

- ціна Договору становить 599 000 грн. без ПДВ (відповідно до підпункту 197.1.22 статті 197 Податкового кодексу України) (пункт 3.1);