ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2015 року Справа № 917/137/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Малетича М.М.
суддів Мамонтової О.М.
Круглікової К.С.
За участю представників сторін:
від позивача не з'явилися
від першого відповідача не з'явилися
від другого відповідача не з'явилися
розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства "Попович" на рішення господарського суду Полтавської області від 26.03.14р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.15р.
у справі № 917/137/14
за позовом ТОВ "Інтерлінк", м. Полтава
до першого відповідача Фермерського господарства "Попович", с. Жовтень Одеської області
другого відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Полтава
про стягнення 67405, 33 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.03.14р. у справі № 917/137/14 (суддя Кульбако М.М.) позов задоволено частково, з першого відповідача на користь позивача стягнуто 58756 грн. заборгованості, 7118, 35 грн. витрат на транспортування, 441, 71 грн. пені та 463, 22 грн. інфляційних втрат, з відповідачів на користь позивача солідарно стягнуто 300 грн. заборгованості,; в решті позову - відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.15р. (головуючий Горбачова Л.П., судді Білецька А.М., Істоміна О.А.) вказане рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, перший відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 26.03.14р. та постанову від 22.06.15р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч.1 ст. 617 ЦК України, ст. ст. 42, 43 ГПК України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
21.10.13р. між ТОВ "Інтерлінк" (Покупець) та Фермерським господарством "Попович" (Постачальник, Продавець) укладено договір № 21/10/1, згідно якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити на умовах, визначених договором, просо, врожаю 2013 року, вологістю не більше 13,2%, засміченістю - не більше 2%, не заражене карантинними шкідниками та бур'янами, без сторонніх запахів, без амброзії, без ГМО та гірчицю білу, врожаю 2013 року, вологістю не більше 8,0%, засміченістю - 2%, в тому числі пошкоджене насіння - не більше 20%, не заражене карантинними шкідниками та бур'янами, без сторонніх запахів, без ГМО, однорідно жовтого кольору, без чорних та темних домішок.
Партія товару повинна відповідати зразку, отриманому у вигляді фотографії на електронну адресу tk707@mail.ru (п.1.2).
Згідно п. п.2.1, 2.2, кількість товару (проса) - 15+-5% тон, ціна товару (проса) - 1 800 грн. за 1 т., з ПДВ.
Відповідно п. п. 2.3, 2.4, кількість товару (гірчиця) - 10+-5% тон, ціна товару (гірчиця) - 4 000 грн. за 1 т., з ПДВ.
За п. 4.1, поставка товару здійснюється транспортом покупця.
Покупець приймає товар по кількості та якості в момент передачі товару на складі покупця (п.4.3).
За п. п. 6.1 і 6.2, розрахунки за кожну партію товару здійснюються згідно рахунку у безготівковому порядку. Покупець здійснює оплату за товар по факту завантаження продукції.
Сервіси для юристів