ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2015 року Справа № 5011-26/6070-2012
Вищий господарський суду України в складі колегії
суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Поляк О.І.,розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постановувід 22.07.2015Київського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду міста Києва № 5011-26/6070-2012за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "МСТ" про поновлення строку для пред'явлення наказу від 31.07.2012 до виконанняза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "МОС"до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4простягнення 41808,63грн,за участю представників: заявника - позивача - не з'явились не з'явилисьвідповідача - не з'явились В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2015 у справі №5011-26/6070-2012 (суддя Пінчук В.І.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 (колегія суддів у складі головуючого судді Гончарова С.А., суддів Куксова В.В., Пономаренка Є.Ю.), задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "МСТ" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.07.2012 у справі №5011-26/6070-2012 про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "МОС" 27011,64грн основного боргу, 6053,86грн збитків від інфляції, 4943,13грн пені та 3800,00грн витрат на послуги адвоката. Поновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання вказаного наказу.
Не погоджуючись з ухвалою та постановою у справі, Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 в поданій до Вищого господарського суду касаційній скарзі просить їх скасувати, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм ст. ст. 33, 43, 53, 119 ГПК України.
Зокрема, скаржник вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "МСТ" належним чином не обґрунтовано та не доведено наявності поважних причин пропуску строку пред'явлення наказу до виконання.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Представники сторін не скористались своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого були належним чином повідомлені ухвалою Вищого господарського суду України від 21.09.2015.
Перевіривши доводи касаційної скарги і правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Попередніми судовими інстанціями під час розгляду поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "МСТ" заяви про поновлення строку для пред'явлення наказу від 31.07.2012 до виконання встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2012 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "МОС" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за дилерським договором №ДП-2 від 23.03.2010 в сумі 41808,63грн.
На виконання вказаного рішення 31.07.2012 видано відповідний наказ.
30.08.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "МОС" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "МСТ" (новий кредитор) укладено договір №1 про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з договором №ДП-2 від 23.03.2010 (основний договір), а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором (п.1.1 договору); новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли з основного договору, укладеного між боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "МОС", в обсязі 41808,63грн та на умовах, що існують на момент укладення цього договору (п.1.2 договору); первісний кредитор зобов'язується, зокрема, передати новому кредитору усі необхідні документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка важлива для їх здійснення, не пізніше 10-ти днів з дня підписання договору (п.2.1.3 договору).
10.12.2014 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "МСТ" до Господарського суду міста Києва надійшла заява про заміну стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "МОС" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "МСТ", а також про визнання наказу від 31.07.2012 у справі №5011-26/6070-2012 таким, що не підлягає виконанню та видачу нового наказу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2015 зазначену заяву задоволено в частині здійснення заміни стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "МОС" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "МСТ", в іншій частині заяву залишено без задоволення.
В зв'язку з вказаними обставинами Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "МСТ" 04.03.2015 подало до Господарського суду м. Києва заяву про поновлення строку для пред'явлення наказу від 31.07.2012 до виконання.
В обґрунтування вказаної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "МСТ" зазначило, що, в порушення умов договору №1 від 30.08.2012 про відступлення права вимоги, первісний кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "МОС" передав йому документи, які підтверджують заборгованість боржника - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, лише 03.11.2014, що, відповідно, позбавило нового кредитора можливості своєчасно пред'явити до виконання судовий наказ.
Оцінивши зазначені доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "МСТ" та надані на їх підтвердження докази, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для відновлення строку пред'явлення до виконання наказу на підставі ст. 119 ГПК України.
Колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій, з огляду на таке.
Згідно з ч. 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
За приписами статей 115, 116 ГПК України рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", на підставі виданого господарським судом наказу, який є виконавчим документом.
Згідно зі статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження" судовий наказ може бути пред'явлено до виконання упродовж року.
Нормами статей 53, 119 ГПК України господарському суду надано право відновити пропущений процесуальний строк, зокрема, для пред'явлення наказу до виконання.
Стаття 24 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачає, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Судова колегія касаційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке останній реалізується, виходячи із поважності причин пропуску строку.
Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи поважності цих причин та обґрунтованості доказів за правилами статті 43 ГПК України.
Сервіси для юристів