Постанова ВГСУ від 06.10.2015 року у справі №12/169/09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 12/169/09 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк І. Вовка, С. Могил,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргузаступника прокурора Запорізької областіна постановувід 26.05.2015Донецького апеляційного господарського судуза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Корона 2000"прозміну способу виконання рішенняу справі№12/169/09за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Корона 2000"доЗапорізького державного підприємства "Кремнійполімер"за участюпрокурора Заводського району міста ЗапоріжжяПростягнення майна,у судове засідання прибув представникпозивачаЯлі К.А. (дов. від 15.05.2012),прокурорЖук І.К. (посв. від 30.07.2012 № 00566),заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника позивача, прокурора та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корона-2000" звернулось до господарського суду з позовом до Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер" про стягнення майна - сировини, перелік та кількість якої визначені у позовній заяві.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.09.2011 позовні вимоги задоволені частково, зобов'язано відповідача повернути позивачу майно, перелік та кількість якого вказані у відповідному судовому рішенні.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2011 рішення Господарського Запорізької області від 29.09.2011 скасоване, прийняте нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.03.2012 рішення Господарського Запорізької області від 29.09.2011 та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2011 скасовані, справа передана на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.06.2012 позовні вимоги задоволені частково шляхом присудження до стягнення з відповідача на користь позивача майна за переліком, вказаним у відповідному рішенні суду, у кількості 1709,74972412 тонн.

Судове рішення мотивоване наступним.

07.04.2008 між Запорізьким державним підприємством "Кремнійполімер" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корона 2000" (замовник) укладений договір №17-04/08 на переробку давальницької сировини (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник передає виконавцю давальницьку сировину, а виконавець надає послуги з переробки давальницької сировини в продукцію та передає весь вироблений товар замовнику, який оплачує надані послуги з переробки давальницької сировини, асортимент, кількість якої, а також виробленого товару вказуються у додатках до даного договору, що є невід'ємною частиною Договору.

У подальшому між сторонами укладені додаткові угоди від 15.04.2008 та від 20.04.2008, якими внесені зміни до умов Договору та визначено найменування та кількість давальницької сировини, що передається на переробку.

Пунктом 9.5 Договору (у редакції Додаткової угоди від 15.04.2008) сторони встановили, що у випадку прострочення відповідачем строків переробки сировини (невиконання робіт протягом 30 днів з моменту отримання сировини), позивач має право в односторонньому порядку розірвати договір шляхом направлення відповідного повідомлення та вимагати відшкодування збитків у вигляді вартості переданої на перероблення сировини, що визначається згідно зі специфікацією.

На виконання умов Договору, позивачем передана сировина відповідно до накладних на переміщення, які підписані обома сторонами без розбіжностей, яка частково перероблена відповідачем. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з переробки давальницької сировини, позивачем було направлено повідомлення про розірвання договору та вимога про відшкодування збитків у розмірі вартості непереробленої сировини, яка залишена відповідачем без задоволення, що і стало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.

Позивачем доведена поставка сировини відповідачу саме за Договором, що підтверджується актом прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей від 16.06.2008, оскільки вказаний акт містить безпосередньо посилання на Договір.

Між сторонами наявні були тривалі господарські відносини, що не обмежувались лише Договором і були схожими за своєю суттю (поставка давальницької сировини для її подальшої обробки та передачі готової продукції).

Позивачем заявлена вимога про стягнення майна, поставленого за Договором, а тому відсутні підстави для задоволення позову у повному обсязі, так як матеріалами справи підтверджується лише поставка сировини за актом прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей від 16.08.2008, який є невід'ємною частиною Договору.

З посиланням на вказане, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Разом з тим, судом зазначено, що між позивачем та ТОВ "Торговий дім Лакмар" укладений договір купівлі-продажу від 10.06.2010, за яким позивачем проданий товар, найменування якого співпадає з товаром, визначеним у судовій експертизі та заявленим позивачем; однак даний договір не відбувся, товар ТОВ "Торговий дім Лакмар" переданий не був, про що свідчить також і договір про розірвання договору купівлі-продажу від 10.01.2011.

Крім того, місцевим господарським судом зазначено, що вимога позивача щодо грошової оцінки майна, на яке звертається стягнення, не підлягає задоволенню, оскільки у Договорі сторони погодили, що сировина передається на умовах отримання показників кількості та асортименту, ціна сировини не визначена; у документах, за якими здійснювалась фактична поставка товару, не йдеться про його грошову оцінку, а тому у суду не має підстав для визначення вартості переданого відповідачеві товару.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.09.2012 рішення Господарського суду Запорізької області від 11.06.2012 змінене, апеляційний господарський суд зобов'язав відповідача повернути позивачу майно за переліком, вказаним у відповідному судовому рішенні, у кількості 1709,74972412 тонн; у інший частині рішення місцевого господарського суду залишене без зміни.

На виконання вказаного судового рішення Господарським судом Запорізької області виданий наказ від 25.09.2012 № 12/169/09.

Постановою заступника начальника Заводського ВДВС Запорізького МУЮ від 28.11.2013 виконавче провадження закінчене на підставі п.11 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

23.12.2013 позивач звернувся до господарського суду зі скаргою на дії Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, в якій скаржник просив суд визнати протиправною та скасувати постанову від 28.11.2013 про закінчення виконавчого провадження № 36037190 та повернути виконавчий документ до Заводського ВДВС Запорізького МУЮ для здійснення примусового виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.12.2013 зазначена скарга позивача залишена без розгляду з посиланням на факт пропущення скаржником встановленого статтею 121-2 ГПК України десятиденного строку для звернення до суду зі скаргою на дії Державної виконавчої служби.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.02.2014 ухвала Господарського суду Запорізької області від 31.12.2013 скасована з посиланням на те, що відповідна скарга подана до суду у межах строку, встановленого статтею 121-2 ГПК України; скарга позивача на дії Заводського ВДВС Запорізького МУЮ передана на розгляд до місцевого господарського суду.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, до Вищого господарського суду України від імені ЗДП "Кремнійполімер" звернувся арбітражний керуючий Аксюк В.В.

При цьому, арбітражний керуючий зазначає, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.12.2013 у справі № 12/58/09 (про визнання банкрутом ЗДП "Кремнійполімер") щодо ЗДП "Кремнійполімер" введена процедура санації, керуючим якої і призначена Аксюк В.В.