Постанова ВГСУ від 06.10.2014 року у справі №922/4272/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2014 року Справа № 922/4272/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О.суддів:Кролевець О.А. Попікової О.В. (доповідач у справі)за участю представників: від позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)від відповідача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енерготехніка"на рішеннягосподарського суду Харківської області від 11.03.2014р.та на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 10.06.2014р.у справі№ 922/4272/13 господарського суду Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі філії "Охтирський район електричних мереж"доТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енерготехніка"простягнення 15975,11 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" в особі філії "Охтирський район електричних мереж" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову та уточнення позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енерготехніка" про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії від 15.04.2008р. № 3599 в сумі 15975,11 грн., що складається з боргу за активну електричну енергію за період з 12.01.2013р. по 11.02.2013р. в сумі 2871,74 грн. та боргу за втрати електричної енергії за період з 12.12.2012р. по 28.02.2013р. в сумі 13103,37 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.03.2014р. (суддя Макаренко О.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.2014р. (головуючий суддя Пелипенко Н.М., судді Медуниця О.Є., Тихий П.В.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 2871,74 грн. заборгованості за активну електричну енергію та 4215,84 грн. заборгованості за втрати електричної енергії, в решті вимог - відмовлено.

Рішення місцевого суду та постанова апеляційної інстанції обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати вартості отриманої електричної енергії за договором від 15.04.2008р. № 3599, укладеним між сторонами та порушенням умов вказаного договору в частині оплати частки втрат електричної енергії в мережах основного споживача, які виникли внаслідок повного відключення струмоприймачів основного споживача -ПАТ "Нафтопроммаш".

Не погодившись з рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати,а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своєї правової позиції заявник касаційної скарги посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, вимог п.3.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ від 04.05.2006р., Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 року, статей 32, 33, 35, 42 Господарського процесуального кодексу України та п.2, п.4 Постанови Пленуму ВСГУ від 23.03.2012р. № 6 «Про судове рішення». При цьому скаржник наголошує на тому, що позивачем невірно визначено період нарахування та обсяг втрат електричної енергії та зауважує на про відсутності підстав для розподілення фактичних втрат електричної енергії в електричних мережах ПАТ "Нафтопроммаш" між субспоживачами, оскільки на початок січня 2013р. електричну енергію споживав основний споживач - ПАТ "Нафтопроммаш", що підтверджується актом від 11.01.2013р. Крім того, зазначає про безпідставність вимоги про стягнення боргу за активну електричну енергію за період з 12.01.2013р. по 11.02.2013р. в сумі 2871,74 грн.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях і застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 15.04.2008р. між ВАТ "Сумиобленерго" в особі Охтирського РВЕ, правонаступником якого є ПАТ "Сумиобленерго" в особі філії "Охтирський район електричних мереж" (постачальник) та ТОВ НВП "Енерготехніка" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 3599, за умовами якого постачальник зобов'язався продавати споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач зобов'язався оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі, згідно з умовами цього договору та додатками до договору, які є невід'ємними частинами договору.

Розділом 2 договору визначено, що протягом виконання даного договору, а також вирішення усіх питань, які не обумовлені даним договором, сторони зобов'язуються керуватися діючим законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ).

Умовами п. 2.2.3. договору сторони встановили обов'язок відповідача щодо оплати вартості електричної енергії відповідно до умов додатку № 4 до договору "Порядок розрахунків".

Додатковою угодою № 2 від 10.10.2011р. до договору про постачання електричної енергії від 15.04.2008 р. сторони внесли заміни в п. 5.2 основного договору, встановивши, що узгоджені обсяги споживання електричної енергії, оформлені додатком 1 є договірними. Визначення договірної величини споживання електричної енергії та її коригування здійснюється постачальником за процедурою, передбаченою ПКЕЕ.

Вказаний договір пролонговано на 2014р. (п.9.7.договору).

Згідно п. 1 додатку № 4 до договору про постачання електричної енергії від 15.04.2008р. № 3599, розрахунковим періодом вважається період часу з 12 числа місяця до 11 числа наступного місяця включно. Покази розрахункових засобів обліку відповідно до Переліку об'єктів і точок комерційного обліку фіксуються споживачем 12 числа кожного місяця та оформлюються "Актом про обсяги переданої відповідачу (спожитої відповідачем) електричної енергії" у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони та надаються позивачу не пізніше наступного робочого дня.

Положеннями п. 2 додатку № 4 договору «Порядок розрахунків» визначено, що споживач до початку розрахункового періоду (до 12 числа), що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії. В день надання споживачем "Акту про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії" постачальник надає споживачу рахунок вартості фактично спожитої електроенергії. В разі неповної передоплати за минулий розрахунковий період, різниця між сумою передоплати та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Рахунки на оплату повинні бути оплачені до дати, вказаної в рахунку.

Відповідно до п. 7.9. договору, у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості. При цьому, оформлюється графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

На виконання п. 2 додатку № 4 до договору позивач виставив відповідачу рахунок № 89/12/2420 від 12.02.2013р. на оплату 2871,74 грн. за лютий 2013р. В підтвердження сплати заборгованості відповідач надав платіжне доручення від 15.02.2013р. № 11078 на суму 5550,00 грн., в якому зазначено призначення платежу: "сплата за активну енергію згідно договору № 3599 від 15.04.2008р., в тому числі ПДВ 925,00 грн."

Позивач відмовився зарахувати перераховану відповідачем суму в розмірі 5550,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за лютий 2013р. з посиланням на відсутність в платіжному дорученні періоду, за який здійснюється оплата, а відтак в силу п.7 договору зарахував вказані кошти в рахунок погашення існуючої заборгованості відповідача з найдавнішим терміном її виникнення, а саме: неоплачений залишок в розмірі 2263,20 грн. по рахунку від 12.11.2012р. № 89/12/20365 на суму 4573,69 грн., повністю по рахунку № 89/12/23031 на суму 3257,03 грн. та частково в сумі 29,77 грн. по рахунку від 25.01.2013р. № 89/12/860 на суму 16392,67 грн. Наведені обставини слугували підставою для звернення з боку позивача до стягнення 2871,74 грн. Відповідач проти зазначеної вимоги заперечує в повному обсязі з підстав на своєчасності та повноти сплати виставленого рахунку.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що задовольняючи вимоги про стягнення з відповідача 2871,74 грн. заборгованості за лютий 2013 року, суди не врахували вимоги п. 2 додатку № 4 до договору "порядок розрахунків" щодо умов 100% передплати, а відхиляючи як доказ платіжне доручення від 15.02.2013р. № 11078, не дослідили обставини наявності заборгованості відповідача, в рахунок якої, за твердженням позивача, були перераховані кошти за вказаним платіжним документом, докази на підтвердження існування такої заборгованості за попередні періоди, та не вказали періоди такої заборгованості.

Щодо стягнення з відповідача частки втрат електричної енергії за період з 12.12.2012р. по 28.02.2013р. в сумі 13103,37 грн. колегія зазначає наступне.

Між ВАТ "Нафтопроммаш", правонаступником якого є ПАТ "Нафтопроммаш" (основний споживач) та ТОВ НВП "Енерготехніка" (субспоживач) було укладено договір про спільне використання технологічних мереж основного споживача від 31.03.2008 р. № 17.1 - ен., за умовами якого основний споживач зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених субспоживачу до використання, а субспоживач - своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги, в т.ч. за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

В п. 4.1. договору про спільне використання технологічних мереж основного споживача від 31.03.2008р. № 17.1 - ен сторони встановили обов'язок субспоживача щодо здійсненна оплати за використання електричних мереж основного споживача за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж основного споживача здійснюється згідно з додатками "Порядок розрахунків" та "Порядок розрахунку оплати обґрунтованих витрат споживача на передачу електричної енергії".

Відповідно до п. 7.3 договору про постачання електричної енергії від 15.04.2008р. № 3599, розрахунки втрат виконуються на підставі галузевих нормативно-технічних документів та оформлюються додатком № 10 "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача" до цього договору.

Наявні в матеріалах справи акти від 31.01.2012р., 21.02.2012р. та 27.02.2012р. свідчать про відключення та пломбування електрообладнання основного споживача - ПАТ "Нафтопроммаш" від електричних мереж постачальника - ПАТ "Сумиобленерго", у зв'язку із з заборгованістю по оплаті за спожиту електроенергію.

Згідно із пунктом 8.3. договору від 15.04.2008р., у разі повного відключення струмоприймачів основного споживача більше ніж на один розрахунковий період, всі втрати електричної енергії у мережах основного споживача розподіляються постачальником пропорційно до частки споживання активної електроенергії між субспоживачами, які уклали договір про постачання електричної енергії з постачальником.