Постанова ВГСУ від 06.09.2017 року у справі №927/1152/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2017 року Справа № 927/1152/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А.суддівСибіги О.М., Данилової М.В.розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 у справі № 927/1152/16 Господарського суду Чернігівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доВиробничого підприємства теплових мереж "Борзнатеплокомуненерго"простягнення заборгованостів судовому засіданні взяли участь представники :- позивачаОстапенко В.М.- відповідача Шибік В.Ю.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі по тексту - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до Виробничого підприємства теплових мереж "Борзнатеплокомуненерго" (далі по тексту - ВПТМ "Борзнатеплокомуненерго"), в якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь 5 890,25 грн. пені, 308,68 грн. 3 % річних у сумі, 4618,28 грн. інфляційних витрат, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати природного газу, одержаного за договором купівлі-продажу природного газу № 3113/15-КП-39 від 05.12.2014.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.01.2017 у справі № 927/1152/16 (суддя Цимбал-Нарожна М.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 (у складі головуючого судді Яковлєва М.Л., суддів: Михальської Ю.Б., Чорної Л.В.) у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Виробниче підприємство теплових мереж "Борзнатеплокомуненерго" не надіслало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судам норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.12.2014 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (далі - Продавець) та Виробничим підприємством теплових мереж "Борзнатеплокомуненерго" (далі-Покупець) укладено договір №3113/15-КП-39 купівлі-продажу природного газу.

За умовами цього договору, Продавець зобов'язався передати у власність відповідачу у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом УКТ ЗЕД 2711210000, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних установ та організацій) .

Пунктом 2.1 Договору сторони узгодили обсяги газу, що мають бути поставлені за договором. Так, продавець передає покупцеві у період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ за обсягом до 31тис. куб. м.

Відповідно до п. 3.3. Договору, приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання - передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, Покупець зобов'язується надати Продавцю підписані та скріплені печатками Покупця та газорозподільного/газовидобувного/газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа повертає Покупцю та газорозподільному/газовидобувному/ газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами ( п.3.4. Договору в редакції Додаткової угоди №9 від 22.10.2015).

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи його транспортування установлюються уповноваженим державною владою України органом.

Відповідно до п.6.1. Договору (в редакції Додаткової угоди № 9 від 22.10.2015, акр. справи 31), оплата за газ природний газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами відповідно до цін і на умовах, зазначених в п. 5.2.. Датою оплати вважається зарахування коштів на рахунок продавця. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору ПАТ "НАК "Нафтогаз України" протягом січня - грудня 2015 року поставило, а ВПТМ "Борзнатеплокомуненерго" прийняло природний газ на загальну суму 94 330,37грн., що підтверджується оформленими та підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу.

Станом на момент звернення позивача з позовом до суду відповідач за поставлений природний газ розрахувався повністю.

У зв'язку із тим, що зобов'язання з оплати природного газу здійснювалося відповідачем з порушенням встановлених договором строків оплати, позивачем нараховані відповідачу пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованих позивачем сум пені, 3 % річних, інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним виконанням ВПТМ "Борзнатеплокомуненерго" зобов'язання з оплати природного газу.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 525, 526, частини першої статті 530 ЦК України та статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

У статтях 610, 611 ЦК України закріплено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).