ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2017 року Справа № 910/17659/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіКорсака В.А.,суддів Данилової М.В., Бакуліної С.В.розглянувши матеріали касаційної скарги Національного університету оборони України імені Івана Черняховського на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі № 910/17659/16 Господарського суду м. Києва за позовомНаціонального університету оборони України імені Івана Черняховського до Державного підприємства Міністерства оборони України "Готель "Козацький" простягнення заборгованості
в судовому засіданні взяли участь представники:- позивачаДибець О.Ю.,- відповідачане з'явились
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2016 року Національний університет оборони України імені Івана Черняховського звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства Міністерства оборони України "Готель "Козацький", в якій просив суд стягнути з відповідача на свою користь 118 026,47 грн. основного боргу та 39 477,50 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про відшкодування витрат, понесених за надання комунальних послуг (постачання електричної енергії, постачання теплової енергії у гарячій воді/парі, водопостачання та водовідведення) в частині розрахунку за надані комунальні послуги за період з квітня 2016 року по липень 2016 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2016 (суддя Комарова О.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства Міністерства оборони України "Готель "Козацький" на користь Національного університету оборони України імені Івана Черняховського грошові кошти: пені - 106,08 грн. та судовий збір - 1,59 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 (головуючий Мартюк А.І., судді: Мальченко А.О., Андрієнко В.В.) вказане рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить їх скасувати, а справу передати новий розгляд до суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу Державне підприємство Міністерства оборони України "Готель "Козацький" заперечує проти доводів скаржника і просить суд залишити його скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Державне підприємство Міністерства оборони України "Готель "Козацький" не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.
У зв'язку з відпусткою судді Ходаківської І.П., здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів та сформовано колегію суддів для розгляду даної справи у наступному складі: головуючий - Корсак В.А., судді - Данилова М.В., Бакуліна С.В. (протокол від 05.09.2017).
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
У справі, яка переглядається, господарські суди встановили, що 03.03.2016 між Національним університетом оборони України імені Івана Черняховського (надалі - сторона-1, позивач) та Державним підприємством Міністерства оборони України "Готель "Козацький" (надалі - сторона-2, відповідач) було укладено договір про відшкодування витрат, понесених за надання комунальних послуг (постачання електричної енергії, постачання теплової енергії у гарячій воді/парі, водопостачання та водовідведення) № 44/3/16 (надалі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору, предметом договору є відшкодування стороною 2 витрат за надані комунальні послуги (постачання електричної енергії, постачання теплової енергії у гарячій воді/парі, водопостачання та водовідведення), що надає сторона-1 по забезпеченню приміщень, що знаходиться за адресою: м. Київ, Авіаконструктора Антонова, 2/32, корп. 76, займаних стороною-2.
Згідно з пунктом 2.1. договору, відшкодування стороною-2 витрат за надані комунальні послуги (постачання електричної енергії, постачання теплової енергії у гарячій воді/парі, водопостачання та водовідведення) здійснюється на підставі щомісячно наданих стороною-1 завірених рахунків, згідно показників облікових засобів (лічильників) за діючими тарифами.
За умовами пункту 2.2. договору, відшкодування витрат за комунальні послуги (постачання електричної енергії, постачання теплової енергії у гарячій воді/парі, водопостачання та водовідведення) здійснюються стороною-2 до 15 числа місяця наступного за звітними.
В пункті 3.1.2. договору визначено, що сторона-1 зобов'язується надавати стороні-2 для відшкодування комунальних послуг завірені рахунки до 10 числа поточного місяця.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що у випадку несвоєчасного перерахування грошових коштів за отримані комунальні послуги (постачання електричної енергії, постачання теплової енергії у гарячій воді/парі, водопостачання та водовідведення) сторона-2 виплачує пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Судами встановлено, що позивачем в період з квітня 2016 року по липень 2016 року за надані відповідачу комунальні послуги були виставлені на оплату рахунки №238 від 30.04.2016 на суму 53 226,43 грн., № 316 від 31.05.2016 на суму 14 726,81 грн., №415 від 30.06.2016 на суму 35 250,02 грн., № 488 від 29.07.2016 на суму 18 548,69 грн.
Взяті на себе зобов'язання за договором відповідач належним чином не виконав, в передбаченому договором порядку та строк не здійснив в повному обсязі оплату комунальних послуг, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за договором в сумі 118 026,47 грн.
10.08.2016 позивач направив відповідачу претензію № 182/3/907 від 10.08.2016 з проханням сплатити суму заборгованості за надані на підставі договору комунальні послуги, що підтверджується фіскальним чеком № 0244 від 10.08.2016 та описом вкладення у цінний лист від 10.08.2016, яка була отримана уповноваженою особою відповідача 16.08.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Сервіси для юристів