Постанова ВГСУ від 06.09.2016 року у справі №904/1713/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року Справа № 904/1713/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівШевчук С.Р. (доповідач) Демидової А.М. Кролевець О.А.розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Дніпротурист" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2016у справі№ 904/1713/16 господарського суду Дніпропетровської області за позовомОСОБА_4 до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаПриватного акціонерного товариства "Дніпротурист" Приватне акціонерне товариство "Укрпрофтур"провизнання недійсними рішень загальних зборів товариствав судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з'явилися

- відповідача: Шумейко Ю.О., дов. № 9 від 01.09.2016

- третьої особи: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпротурист", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Укрпрофтур" про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2016 у справі № 904/1713/16 (суддя Петрова В.І.) задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Дніпротурист", зупинено провадження у справі № 904/1713/16 до винесення Конституційним Судом України рішення у справі за конституційним зверненням Федерації професійних спілок України щодо офіційного тлумачення положень статті 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 у справі № 904/1713/16 (у складі головуючого судді Коваль Л.А., суддів Вечірка Л.А., Чередка А.Є.) апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2016 у справі № 904/1713/16 скасовано, справу передано до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.

Не погоджуючись з прийнятою у даній справі постановою апеляційної інстанції, ПрАТ "Дніпротурист" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального і матеріального права, зокрема ст. 79 ГПК України, зазначаючи, що у зв'язку з неоднаковою судовою практикою щодо визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на майно загальносоюзних громадських об'єднань (організацій) колишнього СРСР, яке розташоване на території України (в тому числі готелю "Рассвет", що належав відповідачу на праві колективної форми власності), розгляд Конституційним Судом України звернення Федерації професійних спілок України щодо офіційного тлумачення положень статті ст. 1 ЗУ "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" безпосередньо вплине на обсяг прав та обов'язків відповідача, просить залишити в силі ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2016 у справі № 904/1713/16.

Також скаржник просить зупинити виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 у справі № 904/1713/16 до закінчення перегляду справи в порядку касаційного провадження.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для його задоволення.

Позивач та третя особа не скористалися правом, наданим ст.1112 Господарського процесуального кодексу України, не надали відзивів на касаційну скаргу, що в силу положень ст.1112 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального і матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Так, відповідні обставини можуть мати місце у випадку, коли господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі (п. 3.16. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також, чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Необхідно враховувати, як було зазначено вище, що пов'язаність справ полягає у тому, що рішення суду, який розглядає пов'язану справу, встановлює обставини, що впливають на подання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення для даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду даного спору є визнання недійсними рішень загальних зборів ПрАТ "Дніпротурист".

Позовні вимоги мотивовані тими обставинами, що загальними зборами ПрАТ "Дніпротурист", які відбулись 23.12.2005 року (протокол № 8), неправомірно прийнято рішення про збільшення статутного капіталу шляхом додаткової емісії простих іменних акцій, які були придбані позивачем у кількості 45 000, 00 акцій, оскільки випущені товариством акції на дату прийняття цього рішення не були повністю оплачені, відповідно, не був сформований у повному обсязі статутний капітал товариства (значна частина акцій ПрАТ "Дніпротурист", яка належить ПрАТ "Укрпрофтур", оплачена шляхом передачі будівлі готелю "Рассвет", проте, судовим рішенням право власності на це нерухоме майно було визнано за державою в особі Фонду державного майна України та витребувано з незаконного володіння ПрАТ "Дніпротурист" у власність держави).

Клопотання про зупинення провадження у справі обґрунтоване тим, що Федерація професійних спілок України звернулась до Конституційного Суду України з конституційним зверненням про офіційне тлумачення окремого положення ст. 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", оскільки застосування положень даного Закону породжує проблему неоднакового тлумачення судами, а саме поширення дії норми ст. 1 Закону на майно суб'єктів господарювання колективної форми власності. Зазначена проблема виникає при розгляді судами України спорів про визнання права власності за державою на майнові об'єкти колективної форми власності, які були набуті профспілками УРСР та перейшли у власність Федерації професійних спілок України шляхом правонаступництва. Федерація професійних спілок України є головним акціонером ПрАТ "Укрпрофтур", яке, в свою чергу, є основним акціонером ПрАТ "Дніпротурист", які були засновані на базі профспілкових майнових об'єктів і є відповідачем та третьою особою на стороні відповідача у рішеннях суду про визнання права власності на це майно. Виходячи з наведеного, відповідач зазначає, що розгляд судової справи за конституційним зверненням Федерації професійних спілок України стосується суб'єктів господарювання, створених за участю Федерації професійних спілок України, і безпосередньо впливає на обсяг прав і обов'язків відповідача, а тому подальший розгляд справи № 904/1713/16 є неможливим до розгляду справи у Конституційному Суді України.