Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 06.09.2016 року у справі №5015/5278/12

Постанова ВГСУ від 06.09.2016 року у справі №5015/5278/12

10.02.2017
Автор:
Переглядів : 152

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року Справа № 5015/5278/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Білошкап О.В., Удовиченка О.С.розглянувши касаційну скаргуПАТ "Укрсоцбанк"на постанову та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 року Господарського суду Львівської області від 05.04.2016 рокуу справі Господарського суду№ 5015/5278/12 Львівської областіза заявоюТОВ "М-ФОН"доТОВ "М-ФОН"провизнання банкрутомліквідаторКотик Р.О.в судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Укрсоцбанк":Баранов В.С. (довіреність №02-36/3196 від 18.12.2015 року), ТОВ "М-ФОН":ліквідатор Котик Р.О., арбітражний керуючий.

В С Т А Н О В И В :

ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.12.2012 року за заявою ліквідатора ТОВ "М-ФОН" Котика Р.О. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "М-ФОН" (далі - боржника) з урахуванням особливостей, передбачених статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1 - 2).

Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду Львівської області від 26.02.2013 року (залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій), ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Котика Р.О. (том 2, а.с. 12 - 18, 77 - 82, 157 - 161).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.11.2013 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 року, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано ТОВ "М-ФОН" та припинено провадження у справі (том 7, а.с. 34 - 50, 191 - 204).

Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2014 року скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій про завершення процедури ліквідації ТОВ "М-ФОН" з переданням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду на стадію ліквідаційної процедури з підстав ненадання судами належної оцінки обставинам справи на предмет повноти вжитих ліквідатором Котиком Р.О. заходів щодо ліквідації підприємства-банкрута та передчасності у зв'язку із цим їх висновків про можливість затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута, припинення банкрута як юридичної особи та припиненням провадження у даній справі про банкрутство (том 8, а.с. 76 - 80).

В ході нового розгляду справи на стадії ліквідаційної процедури ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.06.2014 року визнано вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 33 697 722, 24 грн., з яких 5 061 315, 74 грн. вимог, як забезпечених заставою, 1 147 грн. вимог по сплаті судового збору у першу чергу, 28 607 036, 01 грн. боргу у четверту чергу, 28 223, 49 грн. штрафних санкцій у шосту чергу; ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.06.2014 року, залишеною без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, визнано вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" на суму 43 212 622, 73 грн., з яких 30 000 000 грн. вимог, як забезпечених заставою, 1 147 грн. вимог по сплаті судового збору у першу чергу, 8 656 858, 79 грн. боргу у четверту чергу, 4 554 616, 94 грн. штрафних санкцій у шосту чергу (том 9, а.с. 118 - 121, 123 - 126, 252 - 255, том 10, а.с. 28 - 32). Грошові вимоги кредиторів-заставодержателів забезпечувалися товарами в обороті.

04.03.2016 року до господарського суду надійшло клопотання ліквідатора Котика Р.О. про затвердження його звітів про нарахування основної грошової винагороди у справі про банкрутство ТОВ "М-ФОН" на суму 336 630, 62 грн. та про здійснені витрати за підсумками процедури ліквідації ТОВ "М-ФОН" на суму 3 181, 31 грн. (вх. №1273/16) (том 18, а.с. 89 - 253).

04.03.2016 року ліквідатором Котиком Р.О. подано до господарського суду клопотання про затвердження звіту за підсумками проведення ліквідаційної процедури ТОВ "М-ФОН" та ліквідаційного балансу банкрута станом на 01.03.2016 року (вх. №9117/16) (том 19, а.с. 3 - 271).

25.03.2016 року до господарського суду надійшло клопотання ліквідатора Котика Р.О. про долучення до матеріалів справи протоколу засідання комітету кредиторів №25/03/16 від 25.03.2016 року про схвалення звіту ліквідатора за підсумками ліквідаційної процедури ТОВ "М-ФОН" станом на 01.03.2016 року, а також звіту ліквідатора про нарахування основної винагороди та понесені ним витрати у даній справі на загальну суму 339 811, 93 грн. (вх. №13047/16) (том 20, а.с. 18 - 21).

28.03.2016 року заставним кредитором ПАТ "Укрсоцбанк" подано скаргу на дії (бездіяльність) ліквідатора Котика Р.О. (з урахуванням доповнень від 05.04.2016 року), в якій просило задовольнити зазначену скаргу та зобов'язати ліквідатора банкрута Котика Р.О. скликати та провести засідання комітету кредиторів ТОВ "М-ФОН", на якому розглянути питання списання дебіторської заборгованості та заборгованості за векселями ПП "Трасат", ТОВ "Пакко Холдинг", фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, ТОВ "Оріал", ТОВ "Торгова група" (вх. №1768/16 та вх. №14696/16) (том 20, а.с. 24 - 25, 57).

Розглянувши подані учасниками провадження у справі документи у судовому засіданні від 05.04.2016 року (суддя Гутьєва В.В.), місцевий господарський суд ухвалою відмовив у задоволенні скарги ПАТ "Укрсоцбанк" на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута Котика Р.О.; затвердив звіт про нарахування основної винагороди ліквідатору Котику Р.О. за підсумками процедури ліквідації ТОВ "М-ФОН" на суму 336 630, 62 грн.; затвердив звіт про здійснені ліквідатором Котиком Р.О. витрати за підсумками процедури ліквідації ТОВ "М-ФОН" на суму 3 181, 31 грн.; затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 33 696 687, 30 грн., вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" на суму 43 211 587, 79 грн., вимоги ТОВ "Торгово-виробнича компанія "Волді" на суму 1 345 363, 57 грн. ухвалив вважати погашеними; вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Законом про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року строк або відхилені господарським судом, ухвалено вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами - такими, що не підлягають виконанню; ліквідував ТОВ "М-ФОН"; припинив провадження у справі про банкрутство; зобов'язав ліквідатора виконувати свої повноваження до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення юридичної особи-банкрута (том 20, а.с. 64 - 78). Судове рішення мотивоване встановленням обставин повноти здійснених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури та надання суду документів, що свідчать про належне завершення процедури ліквідації з незадоволеними в ході ліквідаційної процедури кредиторськими вимогами на суму більш як 83,1 млн. грн. за недостатністю активів боржника згідно з поданим реєстром вимог кредиторів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, заставний кредитор - ПАТ "Укрсоцбанк" (далі - скаржник) звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 05.04.2016 року про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження у даній справі, задовольнити скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута Котика Р.О. та зобов'язати його провести засідання комітету кредиторів боржника, на якому розглянути питання списання дебіторської заборгованості та заборгованості за векселями ПП "Трасат", ТОВ "Пакко Холдинг", фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, ТОВ "Оріал", ТОВ "Торгова група", справу направити для подальшого розгляду до місцевого господарського суду на стадію ліквідаційної процедури. Скаржник доводив передчасність висновків суду про можливість завершення ліквідаційної процедури з посиланням на неповноту вжитих ліквідатором заходів з пошуку та реалізації майна банкрута, неправомірне списання дебіторської заборгованості, невжиття заходів щодо відновлення первинної документації боржника з метою стягнення дебіторської заборгованості, що не узгоджується з вимогами статті 41 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року щодо повноважень ліквідатора з ліквідації банкрута в процедурі банкрутства.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Михалюк О.В., суддів: Матущак О.І., Мельник Г.І.) апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.04.2016 року у даній справі - без змін з тих же підстав (том 20, а.с. 150 - 164).

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями про завершення ліквідаційної процедури у справі, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 30.05.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 05.04.2016 року, справу направити для подальшого розгляду до місцевого господарського суду на стадію ліквідаційної процедури, обґрунтовуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статті 14 Податкового кодексу України, статей 26, 41, 42 - 44, 46 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, статей 1, 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України №88 від 24.05.1995 року, пунктів 4 - 6, 10, 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Мінфіну України №237 від 08.10.1999 року, статті 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та неналежною оцінкою обставин, що мають значення для справи.

Скаржник доводить передчасність висновків судів про можливість завершення ліквідаційної процедури у справі з посиланням на неповноту дій ліквідатора Котика Р.О. щодо пошуку та реалізації майна банкрута, відновлення первинної документації боржника з метою стягнення дебіторської заборгованості, неправомірне списання активів (заборгованості за векселями третіх осіб та права вимоги дебіторської заборгованості) з бухгалтерського обліку банкрута, а також часткове виконання вказівок касаційного суду відповідно до Постанови від 09.04.2014 року при попередньому скасуванні судових актів за наслідком проведеної ліквідаційної процедури у даній справі про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 30.05.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 05.04.2016 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника скаржника Баранова В.С. та ліквідатора банкрута Котика Р.О., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частинами 1, 2 статті 51 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року передбачено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд зі заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.

Пунктом 11 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, чинній з 19.01.2013 року) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що 26.02.2013 року боржника було визнано банкрутом. Отже, в ході ліквідаційної процедури до боржника повинні застосовуватися положення, які регулюють хід ліквідаційної процедури в редакції Закону про банкрутство зі змінами згідно із Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, який набрав чинності 19.01.2013 року.

Відповідно до частин 1, 2, 7, 8 статті 41 Закону про банкрутство в зазначеній редакції, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом. З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Згідно з частиною 1 статті 42 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі-банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 46 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків). Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури, розгляд та затвердження ліквідаційного балансу судом є обов'язковим предметом судового засідання, за наслідком якого приймається рішення про ліквідацію (припинення) юридичної особи боржника.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст