ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2015 року Справа № 903/242/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кота О.В.,суддівКочерової Н.О. (доповідач), Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Едель-Бау"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 05.06.2015у справі№ 903/242/15 господарського суду Волинської області за позовомпублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Едель-Бау"простягнення 131 881 062,85 грнза участю представників сторін:
від позивача: Яроцька Л.О., дов. від 28.04.2015
від відповідача: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
У березні 2015 року публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Едель-Бау" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 13-2014 від 08.01.2014 у сумі 131 881 062,85 грн, з яких:
- 110 000 000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом,
- 15 495 232,88 грн - заборгованість по нарахованих процентах,
- 2 193 972,60 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 08.01.2015 по 02.02.2015,
- 501 990,64 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту за період з 16.12.2014 по 02.02.2015,
- 288 853,20 грн - три відсотки річних,
- 2 767 741,86 грн - інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту,
- 633 271,67 грн - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів.
В обґрунтування вимог позивач послався на порушення відповідачем своїх зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування за укладеним між ним та відповідачем кредитним договором № 13-2014 від 08.01.2014.
Рішенням господарського суду Волинської області від 24.03.2015 (суддя Слупко В.Л.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Едель-Бау" на користь ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" 110 000 000,00 грн заборгованості за кредитними договором № 13-2014 від 08.01.2014, 15 495 232,88 грн заборгованості по процентах, 2 193 972,60 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 501 990,64 грн пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 288 853,20 грн три відсотки річних, 2 767 741,86 грн інфляційних збитків за несвоєчасне погашення боргу, 633 271,67 грн інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів та в дохід Державного бюджету України 73 080,00 грн судового збору.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.06.2015 (склад колегії суддів: Грязнов В.В. - головуючий, Мельник О.В., Олексюк Г.Є.) апеляційну скаргу ТОВ "Едель-Бау" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 24.03.2015 - без змін.
При цьому, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не повернув позивачу суму кредиту та не сплатив проценти за користування кредитними коштами у визначений договором строк, що зумовило дострокове припинення кредитного договору та необхідність повернення суми кредиту та сплати відсотків за його користування, а також необхідність сплати пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за порушення грошових зобов'язань, суми яких, заявлені позивачем до стягнення, за висновком судів, є правильними та обґрунтованими.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Едель-Бау" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Зі змісту ст.1117 ГПК України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами 08.01.2014 між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (кредитор, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Едель-Бау" (позичальник, відповідач) укладено кредитний договір № 13-2014, відповідно до п. 1.1. якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит у формі поновлюваної кредитної лінії з лімітом 110 000 000,00 грн, а позичальник зобов'язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені цим договором, а також виконати інші зобов'язання передбачені цим договором.
Кредитний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання ними прийнятих на себе зобов'язань. (п. 15.4. кредитного договору).
08.01.2014 на виконання умов кредитного договору банк надав, а позичальник прийняв в користування кредитний транш в сумі 110 000 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами № 246114 та № 246107, а також банківською випискою по особовим рахункам.
20.02.2015 банк звернувся до позичальника з вимогою № 31/1-2215 від 19.02.2015, в якій, посилаючись на невиконання позичальником зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитними коштами, вимагав достроково протягом семи робочих днів від дня пред'явлення вимоги повернути суму заборгованість за кредитним договором в розмірі 131 881 062,85 грн (в т.ч. заборгованість за кредитом, процентами, пеня за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків, три відсотки річних та інфляційні втрати за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату відсотків).
Однак, позичальник вимогу банку не задовольнив, заборгованість за кредитним договором № 13-2014 від 08.01.2014 не погасив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Сервіси для юристів