Постанова ВГСУ від 06.08.2014 року у справі №914/407/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2014 року Справа № 914/407/14

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Кузьменка М.В.,суддів:Васищака І.М., Студенця В.І. (доповідач),за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - Максименко А.П.;розглянувши касаційну скаргу Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від18.06.2014та на рішенняГосподарського суду Львівської областівід23.04.2014у справі № 914/407/14за позовомЛьвівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго"доЛьвівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету Українипровизнання нечинним та скасування п.п. 2, 3 рішення Адміністративної колегії від 17.12.2013 № 330

В С Т А Н О В И В:

Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" (далі - ЛМКП "Львівтеплоенерго") звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання нечинним та скасування рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 330 від 17.12.2013.

Ухвалою Господарського суду Львівської області порушено провадження у справі № 914/407/14 за позовом ЛМКП "Львівтеплоенерго" до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення № 330 від 17.12.2013 Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

До прийняття рішення по суті спору ЛМКП "Львівтеплоенерго" уточнило позовні вимоги та просило визнати нечинним та скасувати п.п. 2, 3 рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 330 від 17.12.2013.

Рішенням Господарського суду Львівської області (суддя Рим Т.Я.) від 23.04.2014 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Дубник О.П., судді Скрипчук О.С., Матущак О.І.) від 18.06.2014 рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 та рішенням господарського суду Львівської області від 23.04.2014, ЛМКП "Львівтеплоенерго" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким його вимоги задовольнити в повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права.

Скаржник посилається на те, що відповідачем було встановлено порушення у трьох видах технічних умов та застосовано відповідальність за ці порушення, в той час коли, виходячи із мотивувальної частини рішення, об'єктом аналізу виступав лише ринок з відключення від мереж та підключення до мереж централізованого опалення.

При цьому, ЛМКП "Львівтеплоенерго" вказує на недоведеність Львівським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України обставин, які мають значення для справи, що відповідно до вимог ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним його рішення.

Також скаржник посилається на те, що контролюючим органом порушення визначено по аналогії права, тобто при відсутності конкретної норми права, яка регулює правовідносини в даній сфері.

Окрім того, ЛМКП "Львівтеплоенерго" спростовує твердження відповідача про можливість зайвих фінансових витрат споживачів.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.07.2014 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено на 06.08.2014.

Львівським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України 06.08.2014 було подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просив рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу ЛМКП "Львівтеплоенерго" - без задоволення.

Відповідач вказує зокрема на те, що враховуючи монопольне (домінуюче) становище суб'єкта на ринку послуг з видачі технічних умов, характер засад відповідальності, характер дій суб'єкта, адміністративною колегією Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 330, згідно з яким дії суб'єкта визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами рішенням Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.12.2013 № 330 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" за результатами діяльності у 2011-2012 року та 2013 році ЛМКП "Львівтеплоенерго" визнано суб'єктом господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з видачі технічних умов на відключення/підключення опалювальних приладів від/до систем центрального опалення та технічних умов на встановлення вузла обліку теплової енергії на опалення у територіальних (географічних) межах міста Львова в межах території, на якій розташовані власні діючі мережі із часткою 100% (п.1 рішення).

Пунктом 2 Рішення від 17.12.2013 № 330 ЛМКП "Львівтеплоенерго" визнано таким, що вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене п 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме, зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з видачі технічних умов на відключення/підключення опалювальних приладів від/до систем центрального опалення та встановлення вузлів обліку теплової енергії до системи центрального опалення у вигляді дії Підприємства (встановлення терміну дії технічних умов, які не відповідають вимогам ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"), що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів послуг, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно з п. 3 Рішення на ЛМКП "Львівтеплоенерго" на підставі ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено штраф у розмірі 10 000 грн.

Предметом позову є матеріально-правова вимога ЛМКП "Львівтеплоенерго" до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання нечинним та скасування п.п. 2, 3 рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 330 від 17.12.2013 у зв'язку з тим, що останнім при прийнятті вказаного рішення не було доведено обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, а також було неправильно застосовано норми матеріального права.

ЛМКП "Львівтеплоенерго" вказує на те, що видані ним технічні умови, які були предметом дослідження Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, стосуються виключно відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання об'єктів, які вже були підключені до мережі централізованого теплопостачання, а тому недоцільним є посилання на п. 7 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який визначає порядок видачі технічних умов на новозбудовані об'єкти. Порядок відключення від мереж теплопостачання регулюється Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 "Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого постачання". Однак, вказаним нормативним актом не визначено строків дійсності технічних умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Згідно із ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Пунктом 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.