Постанова ВГСУ від 06.08.2014 року у справі №911/866/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2014 року Справа № 911/866/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Ходаківської І.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.06.2014у справіГосподарського суду Київської областіза позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень"до Державного підприємства "Тетерівське лісове господарство"простягнення штрафу в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Гуменюк І.П. (дов. від 01.01.14 № НЮ-20),

відповідача: Микитенко В.В. (дов. від 28.03.14 № 5), Прудько Л.І. (дов. від 25.02.14 № 4),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 08.04.2014 року господарського суду Київської області позов задоволено, з ДП "Тетерівське лісове господарство" на користь ДТГО "Львівська залізниця", в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" стягнуто 22280,00 грн. штрафу та 1827,00 грн. судового збору.

Постановою від 10.06.2014 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення скасовано, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду, ДТГО "Львівська залізниця", в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

Відповідач подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду - без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору від 08 червня 2012 року № 7302276, укладеного між відповідачем та позивачем, останній взяв на себе зобов'язання надавати відповідачу як вантажовласнику послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, а підприємство - провести розрахунки за ці послуги.

29 жовтня 2013 року зі станції Тетерів на станцію Клевань Львівської залізниці відправлено вагон №67705319 з лісоматеріалами фанерними (кряж фанерний).

Вагон завантажено та відправлено відповідачем з умовним визначенням маси вантажу - 48000,00 кг.

31 жовтня 2013 року на проміжній станції Здолбунів Львівської залізниці проведено комісійне зважування вагону на 150-тонних вагах, під час якого встановлено, що маса вантажу у вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній №33848441, про що складено комерційний акт АА№ 076889/125 від 01.11.2013 та акт загальної форми №962, згідно якого фактична маса вантажу у вагоні складає 57100,00 кг, тобто на 9100,00 кг більше, ніж вказано у накладній, проте не перевищує вантажопідйомності вагону (69 т).

У зв'язку з виявленим порушенням, позивачем на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України нараховано відповідачу штраф в розмірі 22280,00 грн.

Приймаючи оскаржувану постанову Київський апеляційний господарський суд виходив з того, що з накладної № 33848441 вбачається, що вагон завантажено та відправлено відповідачем. При цьому, вага лісоматеріалів визначена відповідачем, згідно з таблицею "Вес и объем древесины разних пород" (ГОСТ 3243-46), умовно, 48000,00 кг.

При цьому суд послався на п. 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 яким передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спосіб зважування вантажу проведений відповідачем "умовно", як зазначено в накладній №33848441, відповідає вимогам чинного законодавства, в зв'язку з чим, вимоги позивача є необґрунтованими.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такий висновок суду помилковим.

Так, п. 22 Правил видачі вантажів не містить імперативного припису щодо перевірки маси вантажу, саме таким способом, яким остання визначалась на станції відправлення, а отже, залізниця, користуючись правом, визначеним в ст. 24 Статуту залізниць України, під час перевірки на проміжних станціях не позбавлена права обирати для цього більш зручний та точний спосіб перевірки грузу.

Відповідно до статті 37 Статуту залізниць України, пункту 5 Правил приймання вантажів до перевезення під час здавання вантажів для перевезення відправником у накладній має бути зазначена маса та спосіб її визначення.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Пунктом 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України за самий факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей.