Постанова ВГСУ від 06.08.2014 року у справі №910/20850/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2014 року Справа № 910/20850/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваспецстрой" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 рокуу справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Акваспецстрой" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-промислове підприємство "Строймаш" третя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоленд" простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у жовтні 2013 року, ТОВ "Акваспецстрой" звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ "Виробничо-промислове підприємство "Строймаш" про повернення 141 228,90 грн. попередньої оплати за товар, який не було поставлено, 982,80 грн. пені, 719,69 грн. 3 % річних та 1 195,20 грн. на відшкодування витрат на проведення експертизи .

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.04.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановлені судами рішення оскаржено у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 22.07.2014 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і просить оскарженні судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Постановляючи про відмову в позові суди першої та апеляційної інстанцій, виходили з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що поставлений йому товар, не відповідає умовам договору № ВПП057 від 20.05.2013 року.

Проте визнати, що наведені судами мотиви давали підстави для відмови у позові не можна.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За приписами ст. 671 ЦК України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.

Правові наслідки порушення умови договору щодо асортименту товару визначені ст. 672 ЦК України, якщо передбачено, що у разі, коли продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред'явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відносини сторін врегульовані договором № ВПП057 від 20.05.2013 року, за умовами якого ТОВ "Виробничо-промислове підприємство "Строймаш" (постачальник) зобов'язалось поставити ТОВ "Акваспецстрой" (покупець) товар, визначений у специфікаціях до договору, а останній протягом 2 банківських дні з моменту виставлення рахунку здійснити 100 % передоплату за цей товар (п.3.4. договору).

За п.п. 2.1., 2.2. цього договору, якість товару, що поставляється, повинна відповідати нормативно-технічним характеристикам, вказаним у специфікаціях та супровідних документах на товар. Кількість кожної партії товару узгоджується між сторонами в рахунках-фактурах та специфікаціях до договору. З моменту прийняття та оплати покупцем рахунку-фактури партія товару вважається узгодженою між сторонами.

На виконання взятих на себе зобов'язань щодо обов'язкової попередньої оплати товару (п. 3.4. договору) позивач, платіжним дорученням № 174 від 24.05.2013 року оплатив наданий відповідачем рахунок № 1915 від 20.05.2013 року на поставку труби 1420х14 довжиною 27,53 м, вартість якої складає 141 228,90 грн.

Отримавши платіж на зазначену суму з посиланням на рахунок № 1915 від 20.05.2013 року відповідач не міг не усвідомлювати обсяг своїх зобов'язань з поставки погодженого та зазначеного у рахунку товару, а тому посилання суду на належне виконання відповідачем своїх зобов'язань шляхом постачання продукції, яка не відповідала замовленню, про що відповідач був своєчасно повідомлений, та від заміни якої відмовляється, безпідставне.

З огляду на зазначене, відмова у праві позивача вимагати повернення попередньої оплати за товар, який не було поставлено є незаконною, а тому за таких обставин, судові рішення в частині відмови у стягненні спірної суми заборгованості, не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню, а враховуючи, що обставини справи встановлені судами з достатньою повнотою і не потребують додаткового дослідження, судами допущена лише їх неправильна правова оцінка права, судова колегія вважає можливим не передавати справу на новий судовий розгляд у цій частині, а постановити нове рішення про задоволення позову.

В той же час, враховуючи, що позивач просить стягнути на його користь суму попередньої оплати, перераховану, яка не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні ст. 625 ЦК України, нарахування на цю суму передоплати інфляційних втрат, 3 % річних та пені безпідставне, а тому заявлені вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В: