Постанова ВГСУ від 06.08.2014 року у справі №910/1635/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2014 року Справа № 910/1635/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Суддів:Прокопанич Г.К., Мирошниченка С.В., Татькова В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "О.М.С."на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.06.2014 р.та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 27.02.2014 р.у справі№ 910/1635/14 господарського суду міста Києваза позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"доТовариства з обмеженою відповідальністю "О.М.С."простягнення 66 087,51 грн.

За участю представників:

позивача:Борисюк О.В.;відповідача:Онищенко Б.Г.; Лущенко Р.О.;

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "О.М.С." (надалі - Відповідач) про стягнення 66 087,51 грн., з яких: 55 632,08 грн. основного боргу, 1 506,54 грн. пені, 8 344,81 грн. штрафу, 347,66 грн. - 3% річних та 256,42 грн. збитків.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.02.2014 р. (суддя Сівакова В.В.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2014 р. (судді: Т.В. Ільєнок, Г.В. Корсакова, Є.Ю. Шаптала) рішення господарського суду міста Києва залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду та рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "О.М.С." звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 07.08.2013 р. між КП виконавчого органу Київради "Київреклама" (підприємство) та ТОВ "О.М.С." (розповсюджувач) було укладено Договір № 1111/13 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного Договору на підставі відповідного наказу робочого органу про встановлення пріоритету на місце(-я) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), дозволу(-ів) на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого(-их) на підставі Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів) (далі - РЗ), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким(-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - Право тимчасового користування), за умов повного дотримання розповсюджувачем цього Договору та Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 р. № 37/6253, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок), а розповсюджувач зобов'язується користуватися наданим йому Правом тимчасового користування, своєчасно та згідно з умовами цього Договору перераховувати плату за Право тимчасового користування виключно на поточний рахунок підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за цим Договором та не зловживати наданими розповсюджувачу правами.

Спір виник у зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов Договору не було у повному обсязі сплачено кошти за право тимчасового користування місцями для розміщення РЗ, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 55 632,08 грн. та за неналежне виконання зобов'язань позивачем нарахована пеня в розмірі 1 506,54 грн., штраф у розмірі 8 344,81 грн., 3% річних в сумі 347,66 грн. та збитки від зміни індексу інфляції в сумі 256,42 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходи з того, що відповідач не виконав своїх обов'язків щодо внесення плати за право тимчасового користування місцями для розміщення РЗ, в результаті чого виникла заборгованість, яка за обґрунтованими розрахунками позивача, що не оскаржена відповідачем, становить 55 632,08 грн.

Вищий господарський суд України не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними, з огляду на наступне.

Згідно з п. 3.1. Договору адресні програми на пріоритет - це перелік місць для розміщення РЗ, на які розповсюджувачем встановлено пріоритет. Адресна програма на пріоритет має відображати перелік місць для розміщення РЗ, на які встановлено пріоритет, дату та строк дії пріоритету, відомості про плату за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів за місяць.

З адресної програми № 1 від 07.08.2013 р. до Договору вбачається, що розповсюджувачу ЗР надано право на тимчасове користування місцем за такою адресою:

1. Святошинський район, просп. Перемоги, 136 (конструкція на даху будинку (будівлі), споруди, розміри 2.750х2.750 загальною площею 7.5625 кв. м., кількість площин 1 № 33645-13. Плата за місяць 1 361,25 грн. без ПДВ. Строк дії з 08.07.2013 р. до 07.10.2013 р..

З адресної програми № 2 від 07.08.2013 р. до Договору вбачається, що розповсюджувачу ЗР надано право на тимчасове користування місцем за такими адресами:

1. Святошинський район, просп. Перемоги, 136 (конструкція на даху будинку (будівлі), споруди, розміри 16.350х2.200 загальною площею 35.9700 кв. м., кількість площин 1 № 33727-13;

2. Святошинський район, просп. Перемоги, 136 (конструкція на даху будинку (будівлі), споруди, розміри 16.350х2.200 загальною площею 35.9700 кв. м., кількість площин 1 № 33728-13.

Із наведеного вбачається, що суди встановили існування дозволу, договору та адресних програм на розміщення відповідачем рекламних засобів на місцях, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва. Однак, суди не встановили чи мав право позивач розпоряджатися такими місцями.

Приймаючи рішення, суди виходили з умов договору та документів, укладених на його виконання. Однак, доказів того, що місця, на розміщення рекламних матеріалів, які надав позивач відповідачу, перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва - не навів.

Таким чином, суди не звернули уваги, що ні позивачем, ні судом не було доведено факту перебування місць, на розміщення рекламних матеріалів в яких позивач надав дозвіл відповідачеві, у комунальній власності територіальної громади міста Києва.

Оскільки, передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи неповне з'ясування обставин справи, що є порушенням норм процесуального права, які не можуть бути виправлені касаційною інстанцією, з огляду на визначені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України повноваження, рішення господарського суду міста Києва та постанова Київського апеляційного господарського суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.