ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2016 року Справа № 904/8914/15
Вищий господарський суд України у складі колегії:
Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Грека Б.М.,за участю представників сторін позивача - Лісова М.М.; відповідача - не з'явився; третьої особи - не з'явився;розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від14.03.2016у справі№ 904/8914/15за позовомПублічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"доДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Донецька залізниця"простягнення 35 682, 50 грн
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі - ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі - ДП "Придніпровська залізниця") про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 35 682, 50 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2015 порушено провадження у справі № 904/8914/15 за позовом ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до ДП "Придніпровська залізниця" про стягнення 35 682, 50 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Золотарьова Я.С.) від 30.11.2015 у задоволені позову відмовлено повністю.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді Широбокова Л.П., Герасименко І.М.) від 14.03.2016 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2015 скасовано, прийнято нове рішення, позов задоволено частково, суд стягнув з ДП "Придніпровська залізниця" на користь ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" 33 254, 50 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, в решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016, ДП "Придніпровська залізниця" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2015.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено ст. 116 Статуту залізниць України, а також норми Правил обчислення термінів доставки вантажів.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.06.2016 касаційну скаргу ДП "Придніпровська залізниця" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.07.2016.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.06.2016 задоволено клопотання ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Від ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" 01.07.2016 на адресу суду надійшов відзив на касаційну скаргу ДП "Придніпровська залізниця", в якому позивач просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову суду залишити без змін.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій на адресу ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" здійснювались поставки вантажу залізничним транспортом за накладними №№ 36103984, 33943929 (дос. накладна), 47479696, 47479704, 47566138, 47598578, 4700507, 49515257, 49592264, 47711916, 47711924, 47711932, 47592829, 36220234, 34071290 (дос. накладна), 34047308, 34070482 (дос. накладна), 47819651, 47825468 (дос. накладна), 47959853, 47961115 (дос. накладна), 34187393, 45000957 (дос. накладна), 36264307, 34132654 (дос. накладна), 45358405, 45358413, 45358421.
Вивантаження вантажу відбулось засобами одержувача.
Під час здійснення перевезень вантажів відповідачем допущено прострочення термінів їх доставки.
Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до ДП "Придніпровська залізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 35 682, 50 грн.
Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що наявні у матеріалах справи накладні засвідчують факт укладення договору транспортного перевезення між ДП "Донецька залізниця" в якості перевізника та ПАТ "Донецьксталь - Металургійний завод", ПАТ "Тернопільський кар'єр", ПАТ "Центральний ГЗК", ТОВ "Мастер Груп", ТОВ "Валкос Груп", ТОВ "Нова-Грейн", ПАТ "ІНГЗК", ТОВ ВК "Гірничодобувна промисловість", ПАТ "ПІВД ГЗК", ДП "Нігинський кар'єр" в якості вантажовідправників; ні позивач, ні відповідач не є сторонами договору на перевезення вантажу; господарські зобов'язання сторін виникають безпосередньо з закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Пославшись на ч. 3 ст. 313 Господарського кодексу України, згідно якої розмір штрафів, що стягуються з перевізників за прострочення в доставці вантажу, визначається відповідно до закону, суд першої інстанції вказав, що така норма є спеціальною для спірних правовідносин, та оскільки предметом даного спору є стягнення з перевізника (залізниці) штрафу за прострочення в доставці вантажу, а відповідний закон, який би встановлював розмір такого штрафу, відсутній, договір між сторонами щодо спірних правовідносин не укладено, дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
У роз'ясненні президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" зазначено, що відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", іншими актами законодавства України.
Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування визначено Законом України "Про залізничний транспорт".
Питання, пов'язані з укладенням та виконанням договору перевезення, у тому числі залізничним транспортом, регулюються статтями 908 - 928 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтями 306 - 315 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Згідно із статтями 908 ЦК України, 306 ГК України загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються у встановленому порядку.
Відповідно до статей 908 ЦК України, 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами.
Статут залізниць України (далі - Статут) згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 N 457, з подальшими змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 № 1510 та від 25.12.2002 № 1973).
Сервіси для юристів