Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 06.06.2016 року у справі №910/4397/15-г

Постанова ВГСУ від 06.06.2016 року у справі №910/4397/15-г

11.02.2017
Автор:
Переглядів : 157

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2016 року Справа № 910/4397/15-г

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.04.2016 (головуючий суддя Буравльов С.І., судді Шапран В.В., Андрієнко В.В.)та ухвалуГосподарського суду міста Києва від 11.03.2016 (суддя Шкурдова Л.М.) у справі№ 910/4397/15-г Господарського суду міста Києваза позовомДержавного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"до1. Публічного акціонерного товариства "Будівельне управління №813" 2. Публічного акціонерного товариства "Фінбанк"провизнання відсутності права грошових вимог та стягнення 79.945.143,87 грн.,за участю представниківпозивачаНагорна А.В.,відповідача-1не з'явились,відповідача-2Поправка Д.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року від Публічного акціонерного товариства "Фінбанк" до Господарського суду міста Києва надійшла заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2015 у справі № 910/4397/15-г до 11.08.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2016, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2016, заяву Публічного акціонерного товариства "Фінбанк" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2015 у справі №910/4397/15-г задоволено частково: відстрочено виконання вказаного рішення до 11.06.2016.

Не погоджуючись з даними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача-2.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що суди попередніх інстанцій було неправильно застосували та порушили норми процесуального права, зокрема ст.ст. 43, 121 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте представники відповідача-1 в судове засідання не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності зазначених представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2015, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2016, позов задоволено повністю: визнано відсутнім право грошових вимог у ПАТ "Будівельне управління №813" за договором про відкриття акредитива від 31.10.2013 № 54/10/13-КА, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Фінбанк" та Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"; стягнуто з ПАТ "Фінбанк" з рахунка ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" № 26025001062946, відкритому у ПАТ "Фінбанк", на користь ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на розрахунковий рахунок № 26002014334648, відкритий у філії АТ "Укрексімбанк" у м. Києві, грошові кошти в розмірі 79.945.143,87 грн.

Як встановлено вказаними судовими рішеннями, 31.10.2013 між Публічним акціонерним товариством "Фінбанк" (банк) та Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (наказодавець) укладено договір про відкриття акредитива №54/10/13-КА (договір), відповідно до п. 1.1 якого, зі змінами та доповненнями, банк на прохання наказодавця відкриває покритий безвідкличний документарний непідтверджений акредитив на строк по 01.01.2015 включно на користь Публічного акціонерного товариства "Будівельне управління № 813" (бенефіціар), відповідно до умов заяви наказодавця про відкриття акредитива на підставі чинного договору "Будівництво паркінгу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" від 29.12.2012 № 52-31-59, а також всіх інших договорів про внесення змін та доповнень до нього, які будуть укладені протягом дії цього договору.

Враховуючи, що строк дії акредитива закінчися і банк в порушення п. 6.3 договору, ст. 1098 ЦК України, п. 8.29 Інструкції зобов'язання щодо перерахування наказодавцю 79.945.143,87 грн. не виконав, суди дійшли висновку, що позовна вимога про стягнення 79.945.143,87 грн. є обґрунтованою, правомірною та документально доведеною.

18.11.2015 Господарським судом міста Києва було видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва 22.05.2015 у справі № 910/4397/15-г.

У лютому 2016 року від Публічного акціонерного товариства "Фінбанк" до Господарського суду міста Києва надійшла заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2015 у справі № 910/4397/15-г до 11.08.2016.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначалось вище, судами відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2015 у справі № 910/4397/15-г до 11.06.2016.

Своє рішення суди мотивували тим, що згідно з довідками про показники ліквідності банку № 05/100 від 11.02.2016 та про фінансовий результат діяльності банку №05/102 від 11.02.2016 відповідач-2 перебуває у скрутному матеріальному становищі. Вказані висновки зроблено судами, зокрема, на підставі зазначених заявником показників: миттєва ліквідність (Н4), поточна ліквідність (Н5), короткострокова ліквідність (Н6) станом на 11.02.2016.

Також суди відзначили, що відповідачем-2 вживаються необхідні заходи для вирішення питання щодо погашення зазначеного боргу, однак одночасне здійснення списання з рахунку банка всієї суми боргу може призвести до його неплатоспроможності та введення заходів тимчасової адміністрації.

Вказане, за висновком судів, свідчить про наявність підстав для відстрочки виконання рішення.

Колегія суддів вважає вказаний висновком необґрунтованим та таким, що зроблений без належного врахування наступного.

Як зазначено в п. 3 розділу 1 Інструкції "Про порядок регулювання діяльності банків в Україні", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.08.201 № 368, відповідно до Закону України "Про Національний банк України" та Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України (далі - Національний банк) установлює порядок визначення регулятивного капіталу банку та такі економічні нормативи, що є обов'язковими до виконання всіма банками: нормативи ліквідності: миттєва ліквідність (Н4), поточна ліквідність (Н5), короткострокова ліквідність (Н6).

Згідно з п.п. 1.1 та 1.2 розділу 5 вказаної Інструкції ліквідність банку - це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів (надання кредитів, інші витрати).

Банківська діяльність піддається ризику ліквідності - ризику недостатності надходжень грошових коштів для покриття їх відпливу, тобто ризику того, що банк не зможе розрахуватися в строк за власними зобов'язаннями у зв'язку з неможливістю за певних умов швидкої конверсії фінансових активів у платіжні засоби без суттєвих втрат.

У зв'язку з цим банки повинні постійно управляти ліквідністю, підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх прийнятих на себе зобов'язань з урахуванням їх обсягів, строковості й валюти платежів, забезпечувати потрібне співвідношення між власними та залученими коштами, формувати оптимальну структуру активів із збільшенням частки високоякісних активів з прийнятним рівнем кредитного ризику для виконання правомірних вимог вкладників, кредиторів і всіх інших клієнтів.

З метою контролю за станом ліквідності банків Національний банк установлює такі нормативи ліквідності: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6).

Згідно з п.п. 2.1, 3.1, 4.1 розділу 5 вказаної Інструкції норматив миттєвої ліквідності визначається як співвідношення високоліквідних активів до поточних зобов'язань банку. Цей норматив установлює мінімально необхідний обсяг високоліквідних активів для забезпечення виконання поточних зобов'язань протягом одного операційного дня.

Норматив поточної ліквідності визначається як співвідношення активів з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно) до зобов'язань банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно). Цей норматив установлює мінімально необхідний обсяг активів банку для забезпечення виконання поточного обсягу зобов'язань протягом одного календарного місяця.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст