Постанова ВГСУ від 06.04.2017 року у справі №910/15062/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 року Справа № 910/15062/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В., суддівБакуліна С.В., Ходаківська І.П.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Мебельбан"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 у справі№ 910/15062/16Господарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мебельбан"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"пророзірвання договору та стягнення грошових коштів

в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Яковлева І.А. дов. від 20.07.15- відповідача:Климкович Ю.Б. дов. 25.08.15

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мебельбан" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" про визнання недійсним п.2 додатку до договору про фінансовий лізинг №00003797 від 26.10.2011 р., визнання недійсним п.6.17 договору про фінансовий лізинг №00003797 від 26.10.2011 р., визнання недійсним п.13.3 договору про фінансовий лізинг №00003797 від 26.10.2011 р., розірвання договору про фінансовий лізинг №00003797 від 26.10.2011 року та стягнення грошових коштів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 р. (суддя: Стасюк С.В.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мебельбан" задоволено частково.

Розірвано Договір про фінансовий лізинг №00003797 від 26.10.2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мебельбан. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мебельбан" 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Суд дійшов висновків, що у даному випадку сторони врегулювали свої відносини на власний розсуд в порядку статті 6 Цивільного кодексу України, що не тягне за собою наслідком визнання вказаного договору (його частини) недійсним; враховуючи, що відповідачем здійснено платежі на виконання та на підставі дійсного Договору про фінансовий лізинг № 00003797 від 26.10.2011 року, то вони не можуть бути витребувані відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України; діями відповідача з вилучення об'єкту лізингу на підставі виконавчого напису нотаріуса, який в подальшому було визнано таким, що не підлягає виконанню та відчуження об'єкта лізингу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Авто" згідно Договору купівлі-продажу/поставки бувшого у використанні автомобіля від 22.12.2014 року позивача було позбавлено права на користування об'єктом лізингу, тому позовні вимоги в частині розірвання Договору про фінансовий лізинг № 00003797 від 26.10.2011 року підлягають задоволенню.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 р. (судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 р. залишено без зміни.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мебельбан" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати в частині відмови в позові з підстав неправильного застосування норм матеріального права, позов задовольнити повністю.

Заявник вважає, що господарські суди неправильно застосували ст.ст. 693, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст. 9, 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", не врахували факти, що встановлені судовим рішенням у справі № 910/15886/15.

За твердженням заявника відповідач повинен повернути йому попередню оплату, оскільки незаконно вилучив у нього товар, що було встановлено судовим рішенням; заявлені до стягнення кошти є збитками і повинні бути повернуті у зв'язку з його правом відмовитися від договору; умови договору щодо авансового платежу, який не підлягає поверненню суперечать закону.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" у відзиві касаційну скаргу вважає безпідставною, вважає, що висновки судів правомірні з мотивів наведених в оскаржуваних судових рішеннях, просить залишити їх без зміни, а в задоволенні скарги відмовити.

Ухвалою від 23.03.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Яценко О.В., суддів - Бакуліної С.В., Корсака В.А. касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Мебельбан" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 06.04.2017.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 05.04.2017 призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку з направленням судді Корсака В.А. для участі у тестуванні в рамках конкурсу до Верховного Суду.

Протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи визначені судді колегії у складі головуючого судді - Яценко О.В., Бакуліна С.В., Ходаківська І.П.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

26.10.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", як лізингодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мебельбан", як лізингоодержувачем, було укладено Договір про фінансовий лізинг №00003797 (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого об'єктом лізингу виступав транспортний засіб типу Audi А5 2,0 TFSI (155kWt), шасі НОМЕР_1, рік виробництва - 2011, двигун НОМЕР_2, лізингоодержувач придбаває об'єкт лізингу після завершення погодженого строку лізингу за купівельною ціною, визначеною лізингодавцем, поручитель ОСОБА_7, вартість об'єкту лізингу склала 68306,37 доларів США, авансовий платіж 20491,91 доларів США, обсяг фінансування 47814,46 доларів США, залишкова вартість 0,00 доларів США, кількість лізингових платежів: 60, строк лізингу (місяців): 60, лізинговий платіж еквівалент 1379,91 доларів США, адміністративний платіж еквівалент 1024,60 доларів США, процентна ставка змінна відповідно до пункту 6.4.2 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу.

Пунктом 6.11 додатку до договору передбачено, якщо лізингоодержувач здійснює платежі, що не покривають усі його зобов'язання перед Порше Лізинг Україна та/або затримує платежі, сторони погоджуються, що суми, виплачені лізингоодержувачем, будуть розподілятися наступним чином (у черговості, як зазначено нижче): а) витрати на відновлення становища, стану об'єкту лізингу, в тому числі якщо такі витрати не були з будь-яких причин відшкодовані з боку страховика об'єкту лізингу відповідно до умов контракту, в тому числі державний технічний огляд/обов'язковий технічний контроль, технічне обслуговування відповідно до рекомендацій виробника, тощо; б) штрафні санкції за прострочення сплати будь-яких платежів, в) лізингові платежі (при чому в першу чергу відсотки/проценти за користування обсягом фінансування, а потім частину від обсягу фінансування), г) інші компенсації інших витрат Порше Лізинг Україна у зв'язку з цим контрактом.

Виходячи зі змісту пункту 8.3.1 додатку до договору, якщо лізингоодержувач прострочить виплату лізингового платежу протягом більш, ніж на 10 робочих днів, Порше Лізинг Україна має право: надіслати лізингоодержувачу першу вимогу щодо сплати в письмовій формі. Якщо лізингоодержувач не здійснить оплату протягом 7 робочих днів з моменту відправлення першої вимоги щодо сплати, Порше Лізинг Україна надсилає в такий же спосіб другу вимогу щодо оплати, яка подовжує строк здійснення оплати ще на 8 робочих днів. У випадку якщо лізингоодержувач не здійснить оплату у вказаний термін, Порше Лізинг Україна має право направити лізингоодержувачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від контракту в односторонньому порядку, за пунктом 12.6.1 контракту, сторони погоджуються, що невиконання зобов'язань після надіслання другої вимоги щодо сплати означає, що лізингоодержувач не має наміру в подальшому викупувати свої зобов'язання за цим контрактом.

Якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (у відповідності до Закону України "Про фінансовий лізинг"), Порше Лізинг Україна має право розірвати контракт/відмовитися від контракту і витребувати об'єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса (пункт 8.3.2 додатку до договору).

Відповідно до пункту 12.6 додатку до договору, лізингодавець має право в односторонньому порядку розірвати цей контракт/відмовитися від контакту та, також серед іншого, право на повернення об'єкту лізингу, якщо лізингоодержувач не сплатив один наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує тридцять календарних днів.

Підпунктом 20.1 додатку до договору встановлено, що усі зміни, доповнення, відмови або положення цього контракту стають обов'язковими до виконання будь-якою стороною виключно у випадку їхнього оформлення в письмовій формі та письмового підтвердження належним чином уповноваженими представниками.