Постанова ВГСУ від 06.04.2016 року у справі №916/3627/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року Справа № 916/3627/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача),

Нєсвєтової Н.М.,

Черкащенка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 року у справі № 916/3627/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до комунального підприємства "Оздоровча база відпочинку "Глобус" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.10.2015 року, яке набрало законної сили, позов задоволено частково та стягнуто з КП "Оздоровча база відпочинку "Глобус" на користь ФОП ОСОБА_4 300 000 грн. заборгованості, 3 422,54 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами (3% річних), 68 450,74 грн. пені та 7 427,12 грн. судового збору.

У грудні 2015 року боржник звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про відстрочку виконання судового рішення, в якій просив суд надати таку до 01.09.2016 року у зв'язку з наявністю обставин, що ускладнюють виконання рішення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.01.2016 року (суддя Зайцев Ю.О.) заяву боржника задоволено частково, надано відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 26.10.2015 року до 15.07.2016 року.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 року (судді Принцевська Н.М., Діброва Г.І., Колоколов С.І.) зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі стягувач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено та неправильно застосовано норми процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та в задоволенні заяви боржника про надання відстрочки відмовити.

Відзив на касаційну скаргу від боржника до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представника стягувача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що боржник звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про відстрочку виконання рішення суду до 01.09.2016 року, обгрунтувавши винятковість обставин, які ускладнюють виконання цього рішення тим, що підприємство не має визначену судовим рішенням грошову суму, оскільки є сезонним та працює в літній період для відпочинку та оздоровлення дітей. До заяви боржником додано копії Акту Кілійського управління Головного управління Держсанепідемслужби в Одеській області від 26.05.2015 року № 2; Санітарного паспорту підприємства на 2015 оздоровчий рік; Сертифікату відповідності; Свідоцтва про державну атестацію дитячого закладу оздоровлення та відпочинку; Довідки про внесення дитячого закладу оздоровлення та відпочинку до державного реєстру.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи заяву про відстрочку виконання судового рішення та надаючи таку відстрочку до 15.07.2016 року, виходив з наявності непереборних сил, які перешкоджають виконанню судового рішення, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Апеляційний господарський суд залишаючи без змін вказану ухвалу, виходив з винятковості обставин, наведених в заяві боржника, які ускладнюють виконання рішення, оскільки КП "Оздоровча база відпочинку "Глобус" є комунальним підприємством, що працює тільки в літній період, та обгрунтованості надання відстрочки саме до 15.07.2016 року, тобто до часу, коли підприємство розпочне роботу та матиме матеріальну можливість розрахуватися із стягувачем. При цьому, апеляційний господарський суд відзначив, що судом першої інстанції помилково зазначено про наявність непереборних обставин, однак це не призвело до невірного висновку та не є підставою для скасування судової ухвали.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зазначена процесуальна норма не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких, господарський суд може відстрочити чи розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте, визначальним фактором при наданні відстрочки чи розстрочки є винятковість цих випадків, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Підставою для відстрочки чи розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Однак, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив про наявність обставин, які перешкоджають виконанню судового рішення, які полягають у сезонному характері діяльності боржника, при цьому судами не було встановлено обставин складного фінансового становища боржника та неможливості сплатити суму заборгованості, як і будь-яких доказів на підтвердження викладених у заяві обставин.

Крім того, місцевий та апеляційний господарські суди неправильно застосували вимоги ст. 121 ГПК України та прийняли до уваги лише доводи боржника, не встановивши при цьому матеріальний інтерес стягувача, що є порушенням принципів змагальності та рівності сторін перед законом і судом, передбачених статтями 42 та 43 ГПК України.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обгрунтованими, і тому їх слід скасувати, а в задоволенні заяви КП "Оздоровча база відпочинку "Глобус" про надання відстрочки виконання рішення в даній справі - відмовити.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ: