ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2016 року № 910/25583/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Стратієнко Л.В.суддів Гончарука П.А. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: не з'явився ОСОБА_3 не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування"на рішення та постановуГосподарського суду м.Києва від 17 листопада 2015 р. Київського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2016 р. у справі№ 910/25583/15за позовомприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" до 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування" ОСОБА_4 про стягнення 4 514,97 грн. ВСТАНОВИВ:
У вересні 2015 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 2 816,25 грн. страхового відшкодування, 1582,98 грн. інфляційних втрат, 155,74 грн. 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2015р. (суддя Ломака В.С.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 р. (головуючий - Зубець Л.П., судді - Мартюк А.І., Шевченко Е.О.), позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 816,25 грн. страхового відшкодування, 1 582,98 грн. інфляційних втрат, 115,74 грн. 3% річних та 1 218,00 грн. судового збору.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 18.09.2012р. між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_5, як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №656552-02-10-01 (далі - договір добровільного страхування) (т. 1, а.с. 22-26).
За умовами договору добровільного страхування (п.п.1.1, 1.1.1, 1.2, 2.1.1) предметом останнього є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, вказаним в п.1.1.1 договору, а саме: автомобілем марки (моделі) "Subaru Forester" сірого кольору, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1. Застрахований транспортний засіб є предметом договору застави, який є забезпеченням виконання зобов'язань страхувальника перед Публічним акціонерним товариством "Юнекс Банк" (далі - вигодонабувач). Страховим ризиком за договором, зокрема, є дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за умови, що: особа, винна в скоєнні ДТП, встановлена і ця особа - не водій застрахованого транспортного засобу; особа, винна в скоєнні ДТП, не встановлена, або цієї особи не існує, або це водій застрахованого транспортного засобу; пошкодження тільки скла, скляних частин освітлювальних приладів, дзеркал.
Франшизи за договором є безумовними, обчислюються від страхової суми і застосовуються по кожному і будь-якому страховому випадку. Франшиза не може бути меншою ніж 500 грн. (по тих ризиках, для яких вона встановлена). Франшиза по повній загибелі транспортного засобу в результаті страхових подій, вказаних в п.п.2.1.1-2.1.3 складає 10,00% страхової суми (п.2.2 договору добровільного страхування).
Страхова сума за договором встановлюється у розмірі 174 795,00 грн. (п.2.3.2 договору добровільного страхування).
Підставою для визначення розміру збитку є рахунок СТО, рекомендованої страховиком. Страхове відшкодування визначається фіксованим розрахунком амортизаційного зносу запчастин, деталей, матеріалів, а саме: 12% у перший рік експлуатації авто (а саме: 1% кожний місяць); 10% в наступні роки (а саме: 1% у перші два місяця, 0,8% кожний наступний з десяти), але загалом по всіх роках не більше 80% (п.п.2.4, 2.5 договору добровільного страхування).
Умови виплати страхового відшкодування наведені в розділі 12 Договору добровільного страхування, згідно з п.п.12.13, 12.17 якого виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком особам, вказаним страхувальником, якщо інше не передбачено листом вигодонабувача. У разі визначення страхового відшкодування відповідно до рахунку СТО, рекомендованої страховиком, виплата страхового відшкодування може здійснюватися на розрахунковий рахунок СТО. Після закінчення ремонтно-відновлювальних робіт страхувальник зобов'язаний надати відновлений транспортний засіб страховику для огляду з метою підтвердження факту усунення наслідків події (страхової/не страхової), а також акт виконаних робіт у випадку, якщо виплату було здійснено на підставі рахунку СТО. Страхувальник пред'являє транспортний засіб для огляду страховику самостійно, відразу ж після здійснення ремонту, не чекаючи вимоги страховика (пред'явлення такої вимоги не передбачається). Факт усунення наслідків (пошкоджень, вказаних в акті огляду пошкодженого транспортного засобу) події (страхової/не страхової) вважається підтвердженим тільки після підписання Акту огляду відновленого транспортного засобу страхувальником та представником страховика. У разі ненадання страхувальником відновленого транспортного засобу страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальником буде заявлено пошкодження тих самих або аналогічних вузлів і деталей транспортного засобу.
В п.2.3.6 договору добровільного страхування передбачено, що останній набуває чинності з моменту внесення першого страхового платежу (у повному обсязі) на поточний рахунок страховика і діє до 24:00 17.09.2013р. (включно).
06.04.2013р. у м. Києві по вул. З.Гайдай - Героїв Дніпра, 12-Б сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки "Mersedes Benz" (реєстраційний номер НОМЕР_2) під керуванням водія ОСОБА_4, автомобіля марки "Мitsubishi" (реєстраційний номер НОМЕР_3) під керуванням водія ОСОБА_7 та автомобіля марки "Subaru Forester" (реєстраційний номер НОМЕР_1) під керуванням водія ОСОБА_5 (т.1, а. с.18-19).
Відповідно до постанови Оболонського районного суду м. Києва від 25.04.2013р. у справі №3-2613/13 ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.13.3, 12.1 Правил дорожнього руху України, яку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення (т.1, а. с.21).
Внаслідок ДТП зазнав пошкоджень автомобіль марки "Subaru Forester" (реєстраційний номер НОМЕР_1), який був застрахований позивачем на підставі договору добровільного страхування.
08.04.2013р. страхувальник звернувся до позивача, як страховика, із заявою про виплату страхового відшкодування (т.1, а.с. 27-29).
ПАТ "Юнекс-Банк", як вигодонабувач, в листі вих.№30321-1469 від 26.04.2013р. повідомив позивача про свою згоду щодо перерахування страхового відшкодування за спірним страховим випадком на рахунок СТО (т.1, а.с. 53).
Згідно з рахунком-фактурою №АТ-0005413 від 16.04.2013р., складеним ТОВ "Автоком" (т.1, а.с. 36), вартість відновлювального ремонту застрахованого позивачем транспортного засобу становить 21 851,90 грн.
24.05.2013р. фізичною особою - підприємцем ОСОБА_8 (спеціаліст ОСОБА_9.) на замовлення позивача було здійснено розрахунок №13/5/406/587028 вартості відновлювального ремонту автомобіля "Subaru Forester" (реєстраційний номер НОМЕР_1) та сформовано ремонтну калькуляцію №6584 від 21.05.2013р. (т.1,а.с.37-47), згідно якого вартість відновлювального ремонту застрахованого позивачем транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 11 759,81 грн. Відповідно до ремонтної калькуляції вартість ремонту становить 18 087,69 грн.
Позивач визнав ДТП, яка сталася 06.04.2013р., страховим випадком. Згідно зі звітом позивача №4405-70 від 18.05.2013р. та страховим актом №2709-2 від 21.06.2013р. (т.1, а.с. 50-52, 54) сума страхового відшкодування складає 14 576,06 грн., яку позивач згідно платіжного доручення №7255 від 21.06.2013р. (т.1,а.с. 55) перерахував на рахунок СТО
Цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП - ОСОБА_4 була застрахована у відповідача за полісом №АЕ/2451617 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (т.1, а.с. 56, 76, 104).
Позивач звернувся до відповідача із вимогою вих.№633 від 14.02.2014р. про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, у сумі 14 576,06 грн. (т. 1, а.с. 57-58).
Відповідач здійснив виплату страхового відшкодування лише у сумі 10 759,81 грн. Решта страхового відшкодування у розмірі 2 816,25 грн. (за вирахуванням 1 000,00 грн. франшизи) відповідачем виплачена не була, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що силу ст. 993 ЦК України ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача, як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних виплат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. В цьому випадку такою особою є відповідач, який застрахував цивільно-правову відповідальність винуватця ДТП ОСОБА_4 перед третіми особами. При цьому суд вважав, що ця вимога є зворотною (регрес).
Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. Реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є безпосередньо платіжне доручення (аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 15.04.2015р. у справі №910/7163/14).
Сервіси для юристів