ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2024 року
м. Київ
справа № 183/1441/23
провадження № 51-5768 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесені до ЄРДР за № 12022221080000677 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2023 року засуджено ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 111-1 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державного управління та органах місцевого самоврядування на строк 10 років.
Вказаний вирок ухвалено із застосуванням положень ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), яким у тому числі вирішено питання щодо долі речових доказів.
Відповідно до вироку, ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він у серпні 2022 року, перебуваючи на території смт Савинці Ізюмського району Харківської області, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій умисел, направлений на співпрацю з представниками збройних сил російської федерації, а саме на вчинення дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у навчальному закладі, добровільно надав згоду представникам окупаційної адміністрації російської федерації та подав заяву щодо його призначення на посаду директора Савинської загальноосвітньої школи № 1, на яку був призначений починаючи з 01 вересня 2022 року на підставі наказу № 29-к від 19 серпня 2022 року начальника відділу освіти Балаклійського територіального управління Ізюмського району Харківської області.
У період часу із середини серпня 2022 року по 10 вересня 2022 року, фактично займаючи посаду директора школи, з метою запровадження російської мови та російської освітньої програми в навчальний процес, тобто системи освіти держави-агресора, повідомив вчителям про встановлення та поступове впровадження стандартів освіти російської федерації, організовував здійснення набору учнів, педагогічного складу та технічного персоналу, прибирання з приміщень школи зображення української символіки, приймав участь у щотижневих нарадах тимчасової цивільної адміністрації.
Крім того, з метою подальшого запровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти, ОСОБА_6 почав підготовку приміщення школи до нового 2022-2023 навчального року, за особистим підписом склав плани робіт з 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року директора, заступника з учбово-виховної роботи, технічних працівників, в яких серед запланованих заходів щодо впровадження стандартів освіти на російській мові, спланував вилучення наглядних матеріалів, підручників та атрибутики національного характеру у філії школи, вивчення законів, нормативних актів, та іншої документації для переходу навчального процесу освіти в правове поле російської федерації.
За встановлених фактичних обставин дії ОСОБА_6 судом першої інстанції кваліфіковані, як колабораційна діяльність, а саме вчинення дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.
Вироком Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року апеляційні скарги захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , залишено без задоволення, апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 задоволено, а вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2023 року в частині призначеного покарання скасовано.
Ухвалено в цій частині новий вирок, яким призначено обвинуваченому ОСОБА_6 покарання за ч. 3 ст. 111-1 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги у сфері освіти, на строк 10 років.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 ставить питання про зміну вироку суду апеляційної інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
На обґрунтування своїх вимог указує, що задовольняючи апеляційну скаргу прокурора та скасовуючи вирок суду першої інстанції в частині додаткового покарання ОСОБА_6 , апеляційний суд у своєму вироку так і не визначив кола посад у сфері освіти, як це встановлено санкцією ч. 3 ст. 111-1 КК, а формулювання такого додаткового покарання, з огляду на поняття «публічна послуга», є взагалі недоречним. Стверджує, що рішення апеляційного суду в цій частині не узгоджується з постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, та суперечить усталеній судовій практиці Верховного Суду.
Сервіси для юристів