Постанова ВГСУ від 06.03.2014 року у справі №910/14608/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 року Справа № 910/14608/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Могил С.К. (головуючий),

Борденюк Є.М.,

Вовк І.В. (доповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національної парламентської бібліотеки України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 року у справі № 910/14608/13 за позовом Національної парламентської бібліотеки України до товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Борд" про розірвання договору,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2013 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про розірвання договору від 01.10.1996 року № 1 у зв'язку з істотною зміною обставин, оскільки договір оренди фактично набрав ознак договору про надання послуг, що суперечить нормам чинного законодавства, зокрема, Постанові КМУ "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури, заснованими на державній та комунальній власності" від 12.12.2011 року № 1271, якою не передбачено можливості надання такої послуги.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.09.2013 року (суддя Цюкало Ю.В.) у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 року (судді Ільєнок Т.В., Корсакова Г.В., Кропивна Л.В.) рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що постанова апеляційного господарського суду у справі є законною та просить залишити її без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні 13.02.2014 року оголошувалася перерва до 20.02.2014 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.02.2014 року розгляд касаційної скарги було відкладено на 27.02.2014 року.

У судовому засіданні 27.02.2014 року оголошувалася перерва до 06.03.2014 року

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що 01.10.1996 року між Національною парламентською бібліотекою України та ТОВ "Біг Борд" було укладено договір № 1, відповідно до умов якого позивач (орендодавець) на праві балансоутримувача надає відповідачу (орендарю) у тимчасове користування (в оренду) на три роки торцеву стіну книгосховища Національної парламентської бібліотеки України, що знаходиться за адресою вул. Боричів узвіз, 13 загальною площею до 600 кв. м, яка є об'єктом оренди, для розміщення останнім об'єкта зовнішньої реклами.

10.01.2006 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору від 01.10.1996 року № 1, пунктом 4 якої предмет договору викладено у ст. 1.2 договору у такій редакції:

"1.2. Балансоутримувач (позивач) погоджує Розповсюджувачу зовнішньої реклами (відповідачу) дозвільну документацію встановленого зразка на розміщення об'єктів зовнішньої реклами (надалі - ОЗР) і надає право користування торцевою стінкою книгосховища, що розташовано за адресою: м. Київ, Боричів узвіз, 13 для розміщення ОЗР (надалі - місце розташування ОЗР) поверхнею 600 кв.м. на строк зазначений в п. 1 угоди до договору від 05.12.2003 року, інші узгоджені послуги, а Розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язується використовувати надане Балансоутримувачем право для розміщення об'єктів зовнішньої реклами на підставі оформленої в установленому порядку дозвільної документації, зміст яких не містить реклами алкогольних напоїв і тютюнових виробів та не порушує вимог Закону України "Про захист суспільної реклами".

Предметом даного судового розгляду є вимоги про розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, які полягають у суперечності нормам чинного законодавства.

Висновок судів обох інстанцій про відмову в позові про розірвання договору мотивовано відсутністю підстав для розірвання спірного договору за заявленими вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму (оренди) може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

За вимогами ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Згідно із положенням ч. 1 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" об'єктами оренди є, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Виходячи з наведених норм законодавства за своїм змістом спірний договір є договором про надання в тимчасове користування місця для розміщення рекламого засобу, оскільки об'єкт користування (торцева стіна книгосховища) не є річчю, що визначена індивідуальними ознаками, якими має бути наділений об'єкт оренди.

Водночас, у відповідності до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.