Постанова ВГСУ від 05.12.2016 року у справі №918/360/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року Справа № 918/360/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Владимиренко С.В., Євсікова О.О.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2016у справі№918/360/16 Господарського суду Рівненської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" від імені якого діє філія "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз"доПублічного акціонерного товариства "Рівнеазот"простягнення заборгованості в сумі 30 601 042,92 грн. (враховуючи заяву про збільшення позовних вимог)за участю представників:від позивача:Василенко А.О.,від відповідача:Бруль А.С.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 01.08.2016 у справі №918/360/16 (суддя Політика Н.А.) позов Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" від імені якого діє філія "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" до Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення заборгованості в сумі 30 601 042,92 грн., враховуючи заяву про збільшення позовних вимог, задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", від імені якого діє філія "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" 27 199 453,85 грн. основного боргу, 200 000,00 грн. пені, 3% річних у розмірі 158 725,58 грн., а також 186 146,56 грн. судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 у справі №918/360/16 (колегія суддів у складі: Павлюк І.Ю., Демидюк О.О., Савченко Г.І.) рішення місцевого господарського суду змінено в частині стягнення пені та судових витрат; резолютивну частину рішення викладено у редакції, відповідно до якої позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ "Рівнеазот" на користь ПАТ "Укртрансгаз" від імені якого діє філія "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" 27 199 453,85 грн. основного боргу, 1 941 862,64 грн. пені, 3% річних у розмірі 158 725,58 грн., а також 196 561,23 грн. судового збору, в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Рівнеазот" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

ПАТ "Укртрансгаз" від імені якого діє філія "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" подано відзив на касаційну скаргу, у якому просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому акті, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20.12.2011 між ПАТ "Рівнеазот" (замовник) та ДК "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (газотранспортне підприємство), правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз", укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №Р-02-ПР/12 згідно з п. 1.1 якого, газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (ГРС), а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.

У відповідності до п. 1.2 договору річний плановий обсяг транспортування природного газу замовника складає 592 000,00 тис. куб.м у тому числі по місяцях: січень - 53 000; лютий - 50 000; березень - 54 000; квітень - 51 000; травень - 50 000; червень - 34 000; липень - 37 000; серпень - 51 000; вересень - 51 000; жовтень - 54 000; листопад - 53 000; грудень - 54 000.

Відповідно до п. 3.1 договору послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами. У випадку, якщо замовник та/або його споживачі безпосередньо підключені до магістрального трубопроводу газотранспортного підприємства, кількість протранспортованого газотранспортним підприємством газу замовнику та/або його споживачам визначається за даними комерційних вузлів та приладів обліку газу, установлених на ГРС. Якщо замовник та/або його споживачі отримують газ з мережі газорозподільного підприємства, даними для складання актів наданих послуг є дані газорозподільного підприємства про обсяги протранспортованого ним газу замовнику та/або його споживачам.

Газотранспортне підприємство до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газотранспортного підприємства (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.3 договору встановлено, що замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом відповідні розрахунки за вартість послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються відповідно до даних газотранспортного підприємства.

Згідно п. 3.4 договору, акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.

Розрахунковий період за договором становить один місяць з 9:00 години першого дня місяця до 9:00 години першого дня наступного місяця включно (п.5.3 договору).

У відповідності до п. 5.4 договору вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг.

За приписами п. 5.5 договору оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсоткової попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

У платіжних дорученнях замовник повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання та звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата, У випадках, якщо в платіжних дорученнях замовника не зазначено номер договору, дати його підписання, звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата, газотранспортне підприємство зараховує кошти, що надійшли від замовника, у першу чергу як погашення заборгованості за надані послуги з транспортування газу, що виникла перша за часом у попередніх періодах.

В силу п. 7.3 договору, у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та укладається на строк до 31.12.2012. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше, ніж за місяць до закінчення строку дії цієї угоди жодною із сторін не буде заявлено про припинення її дії або перегляд її умов (п. 11.1 договору).

Судами встановлено, що на виконання умов договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 20.12.2011 №Р-02-ПР/12 ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" у березні 2016 року протранспортувало ПАТ "Рівнеазот" передбачені вказаним договором послуги на загальну суму 35 019 453,85 грн. (з ПДВ), про що свідчить підписаним між сторонами акт прийому-передачі наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.03.2016 на зазначену суму.

Однак всупереч умовам договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 20.12.2011 №Р-02-ПР/12 ПАТ "Рівнеазот" обов'язок по оплаті послуг з транспортування магістральними трубопроводами природного газу, наданих йому в березні 2016 року, виконав лише частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 27 199 453,85 грн.

Предметом даного спору є вимоги позивача про стягнення заборгованості за надані відповідачу в березні 2016 послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу, а також пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд виходив з того, що: сума основного боргу відповідача за договором транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 20.12.2011 №Р-02-ПР/12 підтверджена належними доказами; при цьому, врахувавши умови договору, суд здійснив перерахунок сум пені, та дійшов висновку про помилковість розрахунку позивача, а також вказав про наявність підстав для зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 200 000,00 грн.; врахувавши кінцевий строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати за договором, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення вимог про стягнення 3% річних та повністю відмовив у стягненні інфляційних втрат.

Апеляційний господарський суд не погодився з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для зменшення розміру пені, щодо інших позовних вимог - апеляційний суд підтримав висновки суду першої інстанції.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду, враховуючи наступне.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.