Постанова ВГСУ від 05.12.2016 року у справі №908/168/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року Справа № 908/168/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Карабаня В.Я.,

Могила С.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуРегіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області на рішеннягосподарського суду Запорізької області від 13.03.2014 р. (суддя Боєва О.С.)та на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 10.06.2014 р. (судді Скакун О.А., Будко Н.В., М'ясищева А.М.)у справі№908/168/14 господарського суду Запорізької областіза позовомПрокурора Жовтневого району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Стерлінг Груп Україна"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Державний проектний інститут "Запоріжцивільпроект"простягнення 30 585 грн. 83 коп. за участю представників: від прокуратури Попенко О.С., прокурор відділу ГПУ, службове посвідчення №042031, вид. 15.03.2016 р. від позивача Лисий В.І., довіреність №22/697 від 21.10.2016 р. від відповідача не з'явилисьвід третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачане з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.03.2014 р. у справі №908/168/14 залишено без задоволення позов прокурора Жовтневого району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стерлінг Груп Україна" неустойки в розмірі подвійної орендної плати за період з 12.07.2013р. по 13.12.2013р., а саме: в розмірі 30 585 грн. 33 коп.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.06.2014 р. у справі №908/168/14 рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2014 р. залишено без змін.

Судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів мотивовано недоведеністю підстав, за яких у орендаря виникає обов'язок сплатити неустойку, передбачену ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України та умовами договору оренди.

Не погодившись з судовими актами господарських судів попередніх інстанцій, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.06.2014 р., рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2014 р. та прийняти нове рішення про задоволення позову.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2016 р. справу №908/168/14 передано колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Корнілова Ж.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.11.2016 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Корнілова Ж.О., касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 05.12.2016 р.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/5989 від 05.12.2016 р., у зв'язку з перебуванням судді Корнілової Ж.О. на лікарняному, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатами якої у справі №908/168/14 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я, Могил С.К.. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.12.2016 р.).

До початку судового розгляду від Прокуратури Запорізької області надійшли пояснення по справі.

У судове засідання 05.12.2016 р. з'явились представники прокуратури та позивача.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з,явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників відповідача та третьої особи.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в касаційній скарзі, просили її задовольнити.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 11.07.2006 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стерлінг Груп Україна" (орендар) укладено договір №2050/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі державного проектного інституту "Запоріжцивільпроект".

Відповідно до умов даного договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудовані в четвертий поверх адміністративної семиповерхової будівлі нежитлові приміщення (літера А-7, приміщення з №283 по №286 включно, №297) загальною площею 139,8 кв.м., відповідно до плану четвертого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту будівлі, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, 4 (додаток №2).

Вищевказане майно фактично було передано відповідачу у орендне користування за актом прийому-передачі.

Строк дії договору неодноразово продовжувався. Остаточно термін дії договору оренди було продовжено до 11.07.2013 р. включно.

Сторони також погодили та виклали в п.п. 10.5, 10.6 договору №2050/д від 11.07.2006 р., що даний договір припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. За відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, при наявності згоди балансоутримувача та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майном балансоутримувача, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Одночасно, за умовами п. 9.3 договору оренди за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту прийому-передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

З матеріалів справи вбачається, що орендодавець направив на адресу орендаря лист-вимогу вих. №11-13-05690 від 09.08.2013 р., в якому вказав, що термін дії договору оренди закінчився 11.07.2013 р., а також зазначив про необхідність відповідно до пунктів 2.5, 5.8 договору оренди повернути орендоване майно балансоутримувачу за актом прийому-передачі та надати три його примірники для підписання орендарю. До вказаного листа було додано три примірники актів прийому-передачі.