ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2016 року Справа № 3/374-26/433 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого : Кравчука Г.А.,
суддів: Алєєвої І.В., Коробенка Г.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-роздрібна компанія "Євротек"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 27.07.2016у справі Господарського суду№ 3/374-26/433 Львівської областіза позовомвійськового прокурора Західного регіону України в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачногодо за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:1) Скнилівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, 2) Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта-Транс" 1) приватного підприємства "Паритет КС", 2) державного підприємства "Львівське", 3) товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-роздрібна компанія "Євротек", 4) "Євротек Груп ПЛС"провизнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 10,1771 га від 07.07.2006
в судовому засіданні взяли участь представники:
прокурор відділу ГПУ Грищенко М.А., посв. від 22.01.2015 № 031484;позивача-1:Остапенко В.В., дов. від 11.04.2016 № 220/227/д;позивача-2:не з'явились;відповідача-1: відповідача-2:не з'явились; не з'явились;третьої особи на стороні позивачів: не з'явились;третьої особи на стороні відповідачів-1: не з'явились;третьої особи на стороні відповідачів-2: не з'явились;третьої особи на стороні відповідачів-3: Слюсар Т.В., дов. від 11.04.2016;третьої особи на стороні відповідачів-4: не з'явились;
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2006 року військовий прокурор Західного регіону України в інтересах держави - Міністерства оборони України (далі - Міноборони) та Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - Академія) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заявою, у якій просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 07.07.2006 земельної ділянки площею 10,1771 га в с. Скнилів по вул. Чорновола, 2.
Позовні вимоги прокурор, посилаючись на норми Конституції України, Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Закону України "Про власність", Закону України "Про Збройні Сили України", Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", Закону України "Про використання земель оборони", Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" та Закону України "Про приватизацію державного майна" обґрунтовував тим, що спірний договір між приватним підприємством "Паритет КС" (далі - Підприємство) та Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області (далі - Адміністрація) було укладено з перевищенням повноважень останньої, оскільки Адміністрація фактично розпорядилася землями оборони, право постійного користування якими, на підставі Державного акту на право користування від 1989 № 040210 року має правонаступник Львівського вищого військово-політичного училища - Академія.
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
Останнім рішенням Господарського суду Львівської області від 12.08.2015 (суддя Король М.Р.) в позові відмовлено.
Вказане рішення мотивовано тим, що спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки укладено у відповідності до чинного законодавства, оскільки відчужена земельна ділянка не відноситься до земель оборони. При цьому, Львівське вище військово-політичне училище ліквідовано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.1992 № 490 "Про реформу системи військової освіти" і Академія не є його правонаступником, у тому числі щодо права постійного користування спірною земельною ділянкою. Порушення прав та законних інтересів Міноборони судом визнано немотивованим та недоведеним.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 (колегія суддів: Плотницький Б.Д., Матущак О.І., Юрченко Я.О.) рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2015 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
За результатами перегляду справи в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що спірна земельна ділянка відноситься саме до земель оборони, оскільки на момент введення цієї категорії земель вона на законних підставах використовувалась діючим військово-навчальним закладом - Львівським вищим військово-політичним училищем. Відчуження земельної ділянки Адміністрацією відбулось без її вилучення у встановленому законодавством України порядку, у зв'язку із чим Адміністрація фактично розпорядилась землями оборони поза межами своєї компетенції. При цьому, органом управління військовим майном, у тому числі землями оборони, є Міноборони. За наведених обставин позов судом задоволено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-роздрібна компанія "Євротек" (далі - Товариство) звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 та залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2015. Викладені у касаційній скарзі вимоги Компанія "Євротек" обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи ст. ст. 19, 20, 77, 116, 120, 125, 126, 141, 149 ЗК України, ст. ст. 34, 11112 ГПК України, ст. 37 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963, ст. ст. 3, 4, 7, 27, 70 ЗК Української РСР, ст. 2 Земельного кодексу України від 13.03.1992, ст. ст. 1, 2 Закону України "Про використання земель оборони", ст. ст. 2, 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", окремі положення підзаконних нормативно-правових актів та роз'яснень пленуму Вищого господарського суду України. Зокрема зазначає, що судом апеляційної інстанції застосовано законодавство, яке не регулює спірні правовідносини.
Військовий прокурор скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслав до Вищого господарського суду України свої заперечення на касаційну скаргу Товариства, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 - без змін. Викладені у відзиві вимоги військовий прокурор обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи та у відповідності до законодавства України.
Міноборони надіслало до Вищого господарського суду України пояснення по справі, за якими постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 вважає законною, а касаційну скаргу Товариства такою, що не підлягає задоволенню.
Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзиви на касаційну скаргу Товариства до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.
До порушення касаційного провадження 18.10.2016 на адресу Вищого господарського суду України надійшло повідомлення "Євротек Груп ПЛС" ("EVROTEK GROUP PLC") (місцезнаходження: Інтернешнл Хаус, Касл, Хіл, Вікторія Роуд Дуглас, Острів Мен, ІМ2 4РБ/ International House, Castle Hill, Victoriа Road Douglas, Isle of Man; Реєстраційний номер на Острові Мен № 002654V) про наявність у нього в Україні уповноваженої особи та поштової адреси для отримання поштової кореспонденції. Вказане повідомлення було прийнято до уваги колегією суддів касаційної інстанції при розгляді даної справи.
Розгляд справи неодноразово відкладався Вищим господарським судом України, у зв'язку з неявкою у судові засідання уповноважених представників осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:
- Львівському вищому військово-політичному училищу для ведення підсобного господарства було надано в безстрокове і безоплатне користування 9,5 гектарів землі на території радгоспу "Львівський" Пустомитівського району Львівської області Української Радянської Соціалістичної республіки, що підтверджується державним актом на право користування землею від 1989 року № 040210;
- 07.07.2006 між Адміністрацією (продавець) та приватним підприємством "Паритет КС" (далі - Підприємство) (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого продавець на підставі розпорядження голови Пустомитівської районної державної адміністрації від 17.05.2006 № 316 продає за плату, а покупець приймає у власність і оплачує вартість земельної ділянки, що розташована на території Скнилівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області загальною площею 10,1771 га, кадастровий № 4623686200:03:000:0102 (далі - Договір). Договір посвідчено приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Соколюк Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 688;
- висновком Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 24.12.2012 № 8001/8002 встановлено, що межі земельної ділянки Львівського вищого військово-політичного училища, наданої в користування на підставі державного акту на право користування землею від 1989 року № 040210, частково входять в межі земельної ділянки наданої Підприємству.
Відповідно до частин першої та третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядку за позовом однієї із сторін цього правочину або іншої заінтересованої особи, що заперечують його дійсність на підставах, встановлених законом.
За приписами частин 1- 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Сервіси для юристів