ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2016 року Справа № 910/29690/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Іванової Л.Б.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 03.06.2016у справі№910/29690/15 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Сбербанк" до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет"; 2.Публічного акціонерного товариства "Рітейл груп"; 3.Товариства з обмеженою відповідальністю "АВСОН";провизнання недійсними протоколу загальних зборів засновників, розподільчого балансу, статутута за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет"; 2. Публічного акціонерного товариства "Рітейл груп"; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "АВСОН";провизнання недійсними рішень загальних зборів учасників в судовому засіданні взяли участь представники:
- ПАТ "Сбербанк" повідомлений, але не з'явився,
- ТОВ "Фудмаркет" повідомлений, але не з'явився,
- ПАТ "Рітейл груп" повідомлений, але не з'явився,
- ТОВ "АВСОН" Нестеренко А.М.,
- ТОВ "Пролог-93" повідомлений, але не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.04.2016 у даній справі частково задоволений позов Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (надалі позивач/банк/скаржник), а позов третьої особи у справі з самостійними вимогами на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93", задоволений повністю.
ПАТ "Сбербанк" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказане рішення господарського суду міста Києва. Проте, вказана апеляційна скарга була повернута ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2016 (судді: Сітайло Л.Г., Пашкіна С.А., Ропій Л.М.) на підставі п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
ПАТ "Сбербанк", не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій, посилаючись на порушення судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати і справу передати до суду апеляційної інстанції.
04.10.2016 від ПАТ "Сбербанк" надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи та про продовження строків її розгляду у зв'язку із зайнятістю представника банку в інших судових засіданнях. Колегія суддів, розглянувши клопотання про відкладення, не вбачає підстав для його задоволення, з тих підстав, що, по-перше, в суді касаційної інстанції не досліджуються нові документи чи докази, розгляд справи відбувається на підставі тих документів, які знаходяться у справі і вже були досліджені судами попередніх інстанцій, по-друге, в ухвалі про призначення даної справи до розгляду сторони попереджалися про те, що нез'явлення їх представників не є перешкодою для розгляду справи і не є підставою для відкладення; по-третє, ст. 69 ГПК України встановлений строк розгляду господарських справ, і в разі задоволення клопотання про відкладення суд касаційної інстанції порушить процесуальні строки, зазначені у вказаній нормі, а банком не наведено виняткових підстав, відповідно до приписів вказаної норми, які б надавали право суду касаційної інстанції продовжити розгляд даної справи.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2016, якою повернуто апеляційну скаргу ПАТ "Сбербанк", мотивована тим, що скаржником не додано доказів надсилання копії апеляційної скарги іншим сторонам, сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також пропущений строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду та не подано клопотання про його відновлення.
Вищий господарський суд України не вбачає підстав не погодитися із судом апеляційної інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Загальні вимоги, яким має відповідати апеляційна скарга встановлені ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, зокрема, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до частини першої статті 95 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.
Виходячи зі змісту наведеної норми, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень.
Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Стаття 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
В силу п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) та не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується скаржником у касаційній скарзі, що ПАТ "Сбербанк" були порушені вимоги вищезазначених норм, до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та надсилання копії скарги іншій стороні у справі, що також підтверджується копією апеляційної скарги, наявної у матеріалах справи ( а. с. 169-172), серед додатків якої (апеляційної скарги) не міститься посилань на докази сплати судового збору та надсилання її копії сторонам у справі.
Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає правомірним висновок апеляційного господарського суду про те, що ненадання ПАТ "Сбербанк" до апеляційної скарги доказів сплати судового збору та надіслання її копії сторонам у справі є підставою відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України для неприйняття апеляційної скарги до розгляду та поверненню скаржникові.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Сервіси для юристів