ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2017 року Справа № 904/12312/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів: Поляк О.І., Корсака В.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі ПАТ КБ "ПриватБанк")на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.04.2017у справі№ 904/12312/16Господарського судуДніпропетровської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі ФОП ОСОБА_4.)доПАТ КБ "ПриватБанк"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаКолективна фірма "Юксел" (далі КФ "Юксел")простягнення 19780,20грн
в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:не з'явились не з'явилисьвід третьої особи:не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Суховаров А.В.) від 13.03.2017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Кузнецова І.Л., судді: Джихур О.В., Сизько І.А.) від 25.04.2017, у справі №904/12312/16 позов задоволено; стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ФОП ОСОБА_4 19780,20грн заборгованості по орендній платі та 1378,00грн витрат по сплаті судового збору.
В касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати прийняті по справі судові акти та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.651, 652, ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.188 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.43, 82 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).
У поданій 04.09.2017 заяві б/н позивач просить залишити судові рішення першої та апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Сторони та третя особа не скористались правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга не належить до задоволення з огляду на таке.
ФОП ОСОБА_4 звернулась до господарського суду з позовом, у якому просила стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк" 19780,20грн заборгованості за договором суборенди приміщення №4/15 від 01.09.2010, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов вказаного договору щодо сплати орендних платежів.
Судами встановлено таке.
01.09.2010 ФОП ОСОБА_4 (орендарем) та ПАТ КБ "ПриватБанк" (суборендарем) укладено договір суборенди приміщення, на підставі якого орендар зобов'язався передати суборендареві приміщення, визначене у договорі, за плату та на обумовлений строк, а суборендар - прийняти у тимчасове використання це приміщення.
Відповідно до п.1.2. договору приміщення, яке передається, знаходиться по АДРЕСА_1. Площа приміщення складає 89,1кв.м. Приміщення належить орендареві на підставі тимчасового користування (оренди) в порядку і на умовах, передбачених договором оренди приміщення №3 від 01.09.2010.
Згідно з п.1.4. договору приміщення надається суборендареві для використання його у банківській діяльності.
В п.2.2. договору сторонами узгоджено, що орендна плата за поточний місяць підлягає сплаті до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, із розрахунку 37,00грн за 1кв.м, всього 3296,70грн в місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць підлягає індексації з коефіцієнтом рівним 1 (одиниці).
Відповідно до п.5.1. договору повернення приміщення орендарю здійснюється за актом здачі-приймання. Обов'язок по складенню акта здачі-приймання покладається на сторону, яка передає приміщення іншій стороні договору.
В п.5.3. договору встановлено, що оплата оренди суборендарем здійснюється по день фактичного звільнення приміщення.
Згідно з п.7.1. договір укладається на строк з 01.08.2013 по 30.06.2016. У разі якщо не пізніше одного місяця до закінчення дії договору жодна з сторін не повідомить про припинення його дії іншу сторону, він вважається продовженим на тих самих умовах на строк, встановлений при укладенні договору.
Позивач передав відповідачу приміщення, яке є об'єктом суборенди згідно з актом приймання-передачі від 01.08.2013 (а.с.15).
Відповідач, в порушення умов договору, плату за суборенду приміщення за період з січня по червень 2016 року не вніс, у зв'язку з чим, у нього виникла заборгованість за вказаний період у сумі 19780,20грн.
Задовольняючи позовні вимоги, попередні судові інстанції правомірно виходили з такого.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.11 ЦК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Частиною 1 ст.283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст.759 ЦК України).
Сервіси для юристів