Постанова ВГСУ від 05.08.2015 року у справі №909/55/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року Справа № 909/55/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л., Губенко Н.М.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"на рішення та постановуГосподарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2015 Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 у справі№ 909/55/15 Господарського суду Івано-Франківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФК Тера" простягнення завданих збитків в розмірі 10437,29 грн.за участю представників сторін:

позивача: Новіков С.Ю., дов. від 29.12.2014 б/н

відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФК Тера" про стягнення завданих збитків в розмірі 10437,29 грн.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2015 у справі № 909/55/15 (суддя Скапровська І.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 (колегія суддів у складі: головуючого судді Кравчук Н.М., суддів Мирутенко О.Л., Якімець Г.Г.), в позові відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2015 у справі № 909/55/15, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень не надали належної правової оцінки висновкам Державної фінансової інспекції України та обставинам необґрунтованого завищення відповідачем вартості робіт, що призвело до завдання збитків позивачу, не зазначили та не навели правового обґрунтування відхилення доводів позивача та порушили норми ст.ст. 22, 611, 623 ЦК України та ст.ст. 217, 224-225 ГК України.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16.12.2010 між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІФК Тера" (підрядник) було укладено договір № 167/9999076823 (далі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується розробити робочий проект "Реконструкція котельні на КС Боярка Боярського ЛВУМГ", а замовник зобов'язується на умовах цього договору прийняти від підрядника виконану роботу та оплатити її (п. 1.1 договору).

Згідно із п.п.3.1, 3.2 договору загальна сума договору складає 293072,00 грн., яка не може бути збільшена на час дії договору

Пунктом 6.1 договору встановлено, що при умові відсутності у замовника претензій до виконаної роботи, приймання її замовником здійснюється шляхом підписання акта здачі - прийому виконаних робіт протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цього акта від підрядника з обов'язковим додержанням положень ст. 853 Цивільного кодексу України.

Розроблена під час виконання за цим договором проектно-кошторисна документація вважається переданою замовнику з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акта здачі-прийому виконаних робіт (п. 6.4 договору).

Судами першої та апеляційної інстанцій з'ясовано, що на виконання умов договору підрядник виконав, а замовник прийняв роботи на загальну суму 272288,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 27.12.2012, та оплатив їх.

Будь-яких претензій щодо невиконання або неналежного виконання відповідачем умов договору по розробці робочого проекту, недоліків з приводу виконаних робіт, вартості виконаних робіт сторонами не заявлялось.

17.09.2014 Державною фінансовою інспекцією в м. Києві проведено перевірку правильності застосування підрядником коефіцієнтів при виконанні договору та кошторису на проектні (вишукувальні) роботи (ф. 2-П) "п.2" та "п.3" за період з 01.10.2012 по 31.05.2014, в результаті якої були виявлені порушення виконання умов договору та додатків до договору на суму 10437,29 грн.

Так, як зазначено судами, вказаною перевіркою було встановлено завищення вартості робіт на загальну суму 2168,17 грн. (з ПДВ), так як відповідно до збірника цін на проектні роботи для будівництва Розділом № 64 "Газообладнання та газопостачання промислових підприємств, будівель і споруд, зовнішнього електроосвітлення" розрахунковий показник 0,8 (км.) розраховується до п. 3 таблиці № 64-4 зазначеного збірника, а не до п. 2 таблиці № 64-4, що призвело до порушення п. 4.2, п. 4.4 ДБН д. 1.1-7-2000. Також перевіркою встановлено завищення вартості робіт на загальну суму 8269,12 грн. (з ПДВ), оскільки відповідно до збірника цін на проектні роботи для будівництва Розділу № 64 "Газообладнання та газопостачання промислових підприємств, будівель і споруд, зовнішнього електроосвітлення" та Глави № 1 п. 3 "газорегуляторні пункти, контрольно - розподільчі пункти, внутрішнього пристрою газопостачання" повинен застосовуватись знижуючий коефіцієнт 0.5 до газорегуляторного пункту шафового типу до таблиці № 64-1, що призвело до порушення п. 4.2, п. 4.4 ДБН д. 1.1-7-2000.

22.10.2014 Державна фінансова інспекція України звернулася до позивача з листом № 05-14/1498 з вимогою про усунення виявлених ревізією порушень, зокрема зобов'язала стягнути завищену вартість виконаних робіт в розмірі 10437,29 грн., у т.ч. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з Товариством з обмеженою відповідальністю "ІФК Тера".

На виконання вказаної вимоги позивач 24.11.2014 надіслав на адресу відповідача вимогу № 1 про повернення коштів у сумі 10437,29 грн., яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення,

Відмова відповідача відшкодувати вартість завищення підрядних робіт стала підставою звернення позивача до суду із позовом про стягнення завданих збитків в розмірі 10437,29 грн.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що між сторонами у справі існують договірні відносини, в діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, а сам лише акт Державної фінансової інспекції не є безумовним доказом наявності елементів цивільного правопорушення і вказані у такому акті порушення підлягають доказуванню стороною на загальних підставах.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в повному обсязі рішення суду першої інстанції на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, погодився із висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову та залишаючи без змін рішення суду першої інстанції виходив з того, що сума договору, а також порядок її формування були чітко визначені у договорі, а відтак, завищення ціни вартості робіт, яке було встановлене Державною фінансовою інспекцією, не може кваліфікуватися як порушення умов договору підряду, виявлені фінансовою інспекцією порушення щодо вартості виконаних робіт не впливають на умови договірних відносин і не можуть їх змінювати, а сам акт Державної фінансової інспекції не може бути підставою для стягнення збитків.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погодився із висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для притягнення відповідача до відповідальності шляхом стягнення з останнього суми збитків, з огляду на недоведеність позивачем наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відмову у позові з огляду на таке.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє виключно юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.