Постанова ВГСУ від 05.06.2014 року у справі №904/4883/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року Справа № 904/4883/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Палія В.В.,

за участю представників: позивача - Данилевського О.М.

відповідача -

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 січня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26 березня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України" до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про стягнення 1 277 968, 24 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача про стягнення 1 277 968, 24 грн. заборгованості, з яких 283 591,54 грн. становить сума інфляційних нарахувань, 103 710,73 грн. - 3% річних, 531 104,17 грн. -сума пені, 359 561,81 грн. - 7% штрафу, нарахованих відповідачеві за неналежне виконання ним умов укладеного договору №01/12БО-33 від 25.01.2012 року про закупівлю природного газу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16 липня 2013 року (суддя Соловйова А.Є.) позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 132776,04 грн. 3% річних, 274946,68 грн. збитків від інфляції, 132776,04 грн. пені, 3595,61 грн. штрафу, судовий збір. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2013 року рішення суду залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14 листопада 2013 року скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 липня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2013 року в частині зменшення розміру стягуваної суми пені та 7% штрафу до 25% та 1% відповідно від їх заявленої суми та стягнення з відповідача на користь позивача 132776,04 грн. пені та 3595,61 грн. штрафу і в цій частині справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. В решті постанову та рішення в цілому залишено без змін.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14 січня 2014 року (Манько Г.В.) позов в частині стягнення пені та 7% штрафу задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в сумі 265 552,09 грн., 7% штрафу в сумі 179780,91 грн. В решті стягнення суми пені та 7% штрафу відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26 березня 2014 року рішення суду залишене без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, скаржник просить їх скасувати в частині відмови в стягненні пені в сумі 265 552,09 грн. та штрафу в сумі 179780,91 грн., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права та прийняти в цій частині нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 265 552,09 грн. та штрафу в сумі 179780,91 грн.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що 25 січня 2012 року між сторонами у справі був укладений договір №01/12БО-33 на купівлю-продаж природного газу, згідно умов якого продавець зобов'язався поставити покупцеві імпортований природний газ в обсягах, за ціною та на умовах, передбачених даним договором.

Як правильно було встановлено місцевим господарським судом при розгляді справи, на виконання умов укладеного договору позивачем було поставлено відповідачеві природний газ в обсязі 42443,851 тис. куб. м на загальну суму 167716529,99 грн. за період з січня по липень місяць 2012 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі природного газу.

Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати за отриманий ним природний газ виконав з простроченням строків, передбачених сторонами умовами укладеного договору, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачеві 1277968,24 грн. інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.7.3 укладеного між сторонами у справі договору, у разі невиконання покупцем умов п.4.1 цього договору щодо порядку проведення розрахунків, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Разом з тим, стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Взявши до уваги майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, враховуючи статус відповідача, який використовує придбаний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за укладеним договором, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правильно визнав зазначені обставини винятковими та прийшов до обгрунтованого висновку за необхідне зменшити розмір стягнення з відповідача на користь позивача пені та штрафу до 50% від їх заявленої суми та стягнув з відповідача на користь позивача 265 552,09 грн. пені та 179 780,91 грн. штрафу, відмовивши в решті частині стягнення з відповідача суми пені та штрафу.

За вказаних обставин суд вважає, що оскаржувані судові рішення, як прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підлягають залишенню без змін.