Постанова ВГСУ від 05.04.2017 року у справі №914/1876/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року Справа № 914/1876/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Губенко Н.М. суддів Барицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення від та на постанову відГосподарського суду Львівської області 14.11.2016 Львівського апеляційного господарського суду 26.01.2017у справі Господарського суду№ 914/1876/14 Львівської областіза позовомОСОБА_4до1. ОСОБА_5 2. ОСОБА_6 3. Приватного підприємства "Експрес-Зв'язок"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів 1.Приватний нотаріус Жовківського районного нотаріального округу Кобзар Любов Вікторівна 2. Жовківська районна державна адміністраціяпровизнання недійсним договору, визнання недійсним рішення зборів учасників

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача ОСОБА_4;- відповідачів - третіх осіб 1. ОСОБА_8; 2. ОСОБА_9; ОСОБА_6; 3. повідомлений, але не з'явився; 1. повідомлений, але не з'явився; 2. повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та Приватного підприємства "Експрес-Зв'язок" про визнання недійсними рішень зборів учасників Приватного підприємства "Експрес-Зв'язок", оформлених протоколом № 3 від 08.07.2013, та визнання недійсним договору дарування частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Експрес-Зв'язок" від 14.09.2011.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.03.2016 у справі № 914/1876/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.2016, визнано недійсним рішення зборів учасників Приватного підприємства "Експрес-Зв'язок", оформлені протоколом № 3 від 08.07.2013; припинено провадження у справі в частині вимоги про визнання недійсним договору дарування частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Експрес-Зв'язок" від 14.09.2011.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2016 у справі № 914/1876/14 скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 02.03.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 у справі № 914/1876/14 в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним договору дарування частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Експрес-Зв'язок" від 14.09.2011, та в цій частині справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. В іншій частині рішення Господарського суду Львівської області від 02.03.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 у справі № 914/1876/14 залишено без змін.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Львівської області від 14.11.2016 у справі № 914/1876/14 (суддя Сухович Ю.О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 (колегія суддів у складі: Орищин Г.В. - головуючий суддя, судді Галушко Н.А., Михалюк О.В.), відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним договору дарування частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Експрес-Зв'язок" від 14.09.2011.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 у справі № 914/1876/14 в частині припинення провадження у справі щодо вимог про визнання недійсним договору дарування частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Експрес-Зв'язок" від 14.09.2011, та в цій частині прийняти нове рішення, яким дану вимогу задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_6 та Приватне підприємство "Експрес-Зв'язок" надали відзиви на касаційну скаргу, в яких з нею не погоджуються та просять касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 у справі № 914/1876/14 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, відповідно до п. 6.3 статуту Приватного підприємства "Експрес-Зв'язок" (в редакції від 13.09.2011) засновник підприємства, за згодою інших засновників, має право відступити свою частку або її частину іншому засновнику або третім особам.

Згідно із п. 6.6 статуту Приватного підприємства "Експрес-Зв'язок" (в редакції від 13.09.2011) питання передачі частки або її частини іншому засновнику або третій особі вирішується загальними зборами засновників.

Обґрунтовуючи підстави звернення із позовною вимогою про визнання недійсним договору дарування частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Експрес-Зв'язок" від 14.09.2011 до суду, ОСОБА_4 посилався на те, що договір дарування суперечить вимогам законодавства, зокрема ст. ст. 116, 117, 203, 215 ЦК України та ст. ст. 57, 62 ГК України, оскільки укладений з порушенням п. 6.3 та п. 6.6 статуту Приватного підприємства "Експрес-Зв'язок"; спірний договір був укладений ОСОБА_5 під впливом тяжкої обставини та на вкрай невигідних умовах, що відповідно до ст. 233 ЦК України є підставою для визнання його судом недійсним.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Приписами ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, вказана норма встановлює об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Разом з тим особа, права якої порушені, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (ч. 1 ст. 717 ЦК України).

Згідно із ст. 719 ЦК України договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно. Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним. Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно. Договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Частиною 1 статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.