Постанова ВГСУ від 05.04.2017 року у справі №910/19380/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року Справа № 910/19380/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В.,суддівКорсака В.А., Сибіги О.М. за участю представників: позивачаПалій О.Л. (дов. від 01.03.2017 №б/н)відповідачаБугаєнко Ю.М. (дов. від 15.05.2012 №0464)розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Діана Люкс Логістик"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.01.2017у справі№910/19380/16 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Діана Люкс Логістик"доПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"простягнення 440 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діана Люкс Логістик" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" "ПЗУ Україна" про стягнення 440 000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2016 (суддя Мудрий С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 (головуючий суддя Мартюк А.І., судді Сітайло Л.Г., Буравльова С.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення суди попередніх інстанцій вказали про те, що при здійсненні перевезення вантажу мав місце факт видачі майна неправомірному одержувачу, а крім того, водієм, який здійснював таке переведення, не було дотримано умов договору страхування, а відтак відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є правомірною

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Діана Люкс Логістик" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неналежне встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на його думку, до порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Сибіга О.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.03.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" вказує про обставини, які просить врахувати при вирішенні даного спору, а також просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 05.04.2017 представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Зі змісту статті 1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діана Люкс Логістик" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛВН Лімітед" (замовник) укладено договір № Л01-ТЭО Україна транспортно-експедиційного обслуговування при організації перевезень вантажів автомобільним транспортом в міжміському сполученні, відповідно до умов якого замовник доручає, а експедитор за оплату та за рахунок коштів замовника бере на себе зобов'язання по транспортно-експедиційному обслуговуванню, яке включає в себе, але не виключно наступним: планування та організацію перевезення вантажів замовника, отримання необхідних документів, виконання інших формальностей, контроль за завантаженням та вивантаженням вантажу замовника, проведення взаєморозрахунків.

Відповідно до п. 1.3 договору експедирування в своїй діяльності, при виконанні обов'язків за даним договором, експедитор виступає від свого імені, і діє за дорученням замовника та має право залучати до надання послуг третіх осіб, оплачуючи їх послуги грошовими коштами, що були перераховані замовником.

Згідно до пп. 4.2.11 договору експедирування експедитор зобов'язаний нести відповідальність за збереження прийнятого для перевезення й експедирування вантажу замовника.

Відповідно до п. 7.3 договору експедирування, експедитор несе матеріальну відповідальність за збереження вантажу, за пошкодження вантажу при його транспортуванні з моменту прийняття вантажу від вантажовідправника і до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу.

Пунктом 7.4 договору експедирування в редакції додаткової угоди від 01.03.2015 передбачено, що за втрату, псування, пошкодження або нестачу вантажу, у тому числі 1 (однієї) одиниці вантажу, зазначеного у ТТН та видатковій накладній, експедитор відшкодовує замовнику або, за погодженням із замовникам, іншим особам, які несли ризики за втрату, псування, пошкодження або нестачу вантажу під час настання такого випадку, згідно договірних відносин із замовником (далі по тексту "бенефіціари") збитки в повному обсязі, на підставі акту про пошкодження (недостачу) вантажу, що встановлює факт настання збитку та причини його виникнення. При цьому норми втрат вантажу при його транспортуванні, передбачені чинним законодавством України, експедитором не застосовуються і експедитор не має права посилатися на норми, як на підставу, яка звільняє його відповідальність. Нанесені збити розраховуються виходячи з вартості втраченого, зіпсованого, пошкодженого або відсутнього вантажу, зазначеного замовником (відправником вантажу) у товарно-супровідних документах. Розмір відшкодування за повністю втрачений (відсутній), пошкоджений або зіпсований вантаж не може перевищувати вартості вантажу, зазначеної у товарно-супровідних документах.

14.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діана Люкс Логістик" (страхувальник) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія" "ПЗУ Україна" (страховик) укладено договір №312.994062859.0047 страхування відповідальності експедитора.

Відповідно до п.1 договору страхування, предмет договору страхування - майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з наданням послуг по перевезенню та/або експедируванню вантажів.

Згідно до п.3 договору страхування, страхуванням можуть забезпечуватись наступні ризики: а) відповідальність за майно - настання відповідальності страхувальника, за втрату, нестачу, ушкодження або псування майна під час доставки. b) відповідальність за запізнення доставки - настання відповідальності страхувальника за затримку в доставці майна. с) відповідальність по відшкодуванню витрат - настання відповідальності страхувальника по відшкодуванню оплати за перевезення (фрахту), митних зборів та пошлин, а також інших витрат, зв'язаних з доставкою, у випадку повної або часткової втрати майна. d) відповідальність перед третіми особами - настання відповідальності страхувальника за заподіяння збитку майном власності третіх осіб під час перевезення". е) відповідальність у зв'язку з митними процедурами - настання відповідальності страхувальника за порушення митних процедур, установлених митними правилами у відношенні ввозу, вивозу-і транзиту вантажів. f) договірна відповідальність (відповідальність за помилки і недогляди персоналу) - настання відповідальності страхувальника за невиконання або неналежне виконання, договірних зобов'язань, включаючи: запізнення доставки майна; невиконання Інструкцій відправника; неправильне оформлення документів; неправильне засилання (з відшкодуванням витрат на пересилання по правильній адресі).

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діана Люкс Логістик" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тех Сервіс К" (перевізник) з метою виконання своїх обов'язків за договором експедирування було укладено договір-заявку про надання транспортно-експедиційних послуг № ЛВЛ00007887 від 28.06.2016.

Відповідно до договору-заявки перевізник зобов'язувався в строки, в порядку та на умовах, передбачених договором-заявкою, здійснити перевезення вантажу замовника з адреси завантаження (м. Немирів, вул. Петровського, 14) до адреси розвантаження (м. Дрогобич).

Датою завантаження є 28.06.2016 - 8:00 год., датою розвантаження є 29.06.2016 -8:00 год.

Перевезення здійснюється водієм - ОСОБА_8, на автомобілі Рено д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом д.н. НОМЕР_2.

Як зазначено позивачем, в обумовлений договором-заявкою час і місце завантаження водій прибув на зазначеному вище автомобілі та здійснив завантаження вантажу, про що свідчать товарно-транспортні накладні № 3355 та 3356 від 28.06.2016, після чого почав рух у заданому напрямку до місця розвантаження.