ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2017 року № 910/11210/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Стратієнко Л.В.суддів Вовка І.В. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Гребеник Ю.В. не з'явився не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ"на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 30 серпня 2016 року Київського апеляційного господарського суду від 09 лютого 2017 рокуу справі№ 910/11210/16за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця"до 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі - Фуд"про стягнення 1 994 649,52 грн. ВСТАНОВИВ:
У червні 2016 року позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 1 994 649,52 грн. безпідставно набутих відповідачем коштів внаслідок передачі ним в оренду приміщень, власником яких є позивач, за період з 21.03.2016 р. по 21.04.2016 р.
Рішенням Господарського суду м.Києва від 30.08.2016 року (суддя Стасюк С.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 року (головуючий - Майданевич А.Г., судді - Гончаров С.А., Гаврилюк О.М.), позов задоволено.
Стягнуто з ТОВ "БУД-ВВВ" на користь ТОВ "Торговий дім "Дарниця" 1 994 649,52 грн. безпідставно набутих грошових коштів та судові витрати.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та передати справу на новий судовий розгляд.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилено у зв'язку з відсутністю доказів поважності причин неявки відповідача в судове засідання
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами, 21.03.2013 між ТОВ "БУД-ВВВ" (орендодавець) та ТОВ "Сільпо ПДВПП" (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень № 2298 (далі - договір).
Пунктом 1.1. договору передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає відповідно до умов цього договору в строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення (в літ. А), а саме: з приміщення № 1 по приміщення № 54 групи приміщень №1 та приміщення № 1 групи приміщень № 7, загальною площею 2 787,7 м2, які розташовані за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 144 "б".
Згідно з пунктом 1.2. договору майно належить на праві власності орендодавцю на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого Ханіною А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 19.03.2013 року за реєстровим № 2280. Право власності орендодавця на майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав Ханіною А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 19.03.2013 року, номер запису про право власності: 384770, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:13315680000, згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.03.2013 року, індексний № 1376399.
Відповідно до п. 1.5. договору сторони погодили, що орендодавець на час дії договору надає орендареві право безперешкодного користування територією під будівлею (майном) та прилеглою територією разом з господарським двором, надалі разом - "прилегла територія", плата за користування якою в цілому входить до складу орендної плати.
Пунктом 2.4. договору передбачено, що майно буде передане орендарю для розміщення магазину.
Розмір орендної ставки в місяць за один квадратний метр орендованих приміщень складає 190,50 грн., без ПДВ, що на дату підписання договору становить 23 долари США 83 центи за офіційним курсом Національного банку України та включає в себе плату за користування майном та прилеглою територією (п. 3.1. Договору).
Пунктом 3.3. договору сторони погодили, що розмір орендної плати за місяць розраховується за наступною формулою: А1=(А0*А2+діюча ставка ПДВ)* (К1+К0), де:
А1 - розмір орендної плати на місяць в гривнях на момент платежу;
А0 - розмір орендної ставки за 1 кв.м. майна, зазначеної в гривнях в пункті 3.1. цього Договору;
А2 - площа майна, зазначена в пункті 1.1. цього Договору;
К0 - співвідношення курсу української гривні до курсу долара США, встановленого НБУ станом на дату укладення цього Договору, а саме: 7,993 грн. за 1 долар США;
К1 - співвідношення курсу української гривні до курсу долара США, встановленого НБУ станом на дату платежу.
Діюча ставка ПДВ означає суму податку на додану вартість, який визначається виходячи зі ставки податку, чинної на момент сплати відповідного платежу. Сторони беруть до уваги, що на дату укладення цього договору, ставка ПДВ становить 20 % від орендної плати. Сторони дійшли згоди, що у разі втрати орендодавцем протягом строку дії цього договору статусу платника ПДВ, для застосування у формулі, зазначеній у цьому пункті, діюча ставка ПДВ дорівнює 0.
Орендна плата буде сплачуватися орендарем на підставі актів виконаних робіт, підписаних сторонами не пізніше 20-го числа місяця, який слідує за місяцем, в якому було здійснено користування майном (п. 3.4. Договору).
25.03.2015 між ТОВ "БУД-ВВВ" (орендодавець) та ТОВ "Фоззі-Фуд" (орендар) укладено Договір про внесення змін до Договору оренди нежитлових приміщень № 2298 від 21.03.2013, відповідно до якого сторони погодили читати у тексті Договору оренди найменування, місцезнаходження, платіжні реквізити, а також будь-яку іншу інформацію, що стосується орендаря, в такій редакції як це зазначено відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" у преамбулі та реквізитах до цього Договору.
05.08.2011 Святошинським районним судом міста Києва було ухвалено рішення у справі № 2-4127/10, яким за ТОВ "Торговий дім "Дарниця" було визнано право власності на нежитлові приміщення підвального та першого поверху, загальною площею 2 862,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-Б (літ. А), як на окремий об'єкт нерухомого майна.
Проаналізувавши рішення в судових справах, в межах яких розглядався корпоративний конфлікт позивача, суди прийшли до правильного висновку, що на час розгляду цього судового спору позивач є власником майна, переданого відповідачем в оренду.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України саме власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Сервіси для юристів