ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2017 року Справа № 908/904/16 Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого: суддів:Студенця В.І., Бондар С.В., Грека Б.М.,за участю представниківпозивача - Киян Я.С., відповідача - Волощук П.Ю.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз"на постанову від Донецького апеляційного господарського суду 11.01.2017та на рішення відГосподарського суду Запорізької області 18.11.2016у справі№ 908/904/16за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Газова станція"доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз"прозобов'язання укласти договір розподілу природного газу,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газова станція" (далі - ТОВ "Газова станція") звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (далі - ПАТ "Запоріжгаз") про зобов'язання укласти договір розподілу природного газу шляхом направлення на адресу ТОВ "Газова станція" заяви-приєднання до типового договору природного газу, в редакції Постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, з персоніфікованими даними щодо комерційного вузла обліку, оснащеного лічильником газу ВРСГ-1 виробництва НВП "ИРВИС" РФ №3550.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.04.2016 порушено провадження у справі №908/904/16 за позовом ТОВ "Газова компанія" до ПАТ "Запоріжгаз" про зобов'язання укласти договір.
Рішенням Господарського суду Запорізької області (колегія суддів у складі: Зінченко Н.Г., судді Колодій Н.А., Носівець В.В.) від 18.11.2016 позов задоволено повністю; зобов'язано ПАТ "Запоріжгаз" укласти договір розподілу природного газу шляхом направлення на адресу ТОВ "Газова станція" заяви-приєднання до типового договору природного газу, в редакції Постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, з персоніфікованими даними щодо комерційного вузла обліку, оснащеного лічильником газу ВРСГ-1 виробництва НВП "ИРВИС" РФ №3550.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Скакун О.А., судді Колядко Т.М., Стойка О.В.) від 11.01.2017 рішення Господарського суду Запорізької області від 18.11.2016 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2017 та рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.11.2016, ПАТ "Запоріжгаз" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.03.2017 касаційну скаргу ПАТ "Запоріжгаз" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.04.2017.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
У справі, яка розглядається судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Газова станція" є орендарем автомобільної газонаповнювальної компресорної станції (далі - АГНКС), розташованої за адресою: вул. Приазовська, 114-В в м. Бердянськ Запорізька область, на підставі договору оренди нерухомості №9 від 30.06.2015, укладеного з ТОВ "Азов Трейд".
Постачання природного газу на об'єкт позивача здійснювалося за договором №Г-031/14 від 01.04.2014, укладеного між ТОВ "Інтер Енерго Трейд (постачальник) та ТОВ "Газова станція" (покупець).
Розподіл природного газу забезпечувався ПАТ "Запоріжгаз" на підставі договору №Т-ПР-21018 від 10.12.2012, укладеного з ТОВ "Газова станція".
ПАТ "Запоріжгаз" є суб'єктом господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою до якої підключено об'єкт АГНКС, що експлуатується ТОВ "Газова станція".
Закон України "Про ринок природного газу" набрав чинності 01.10.2015. Вказаним Законом було визначено правові засади функціонування ринку природного газу України.
Так, в ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу" зазначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та на умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП). Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС).
Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу VI Кодексу ГРС суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог Кодексу ГРС та укладення договору розподілу природного газу.
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2498 затверджено нову редакцію типового договору розподілу природного газу та зобов'язано суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу привести свої договірні відносини у відповідність до вимог Типового договору розподілу природного газу на протязі трьох місяців з дати набуття чинності даної постанови. Постанова набрала чинності 01.12.2015 Зазначений строк на переукладання договору збіг 01.03.2016.
У зв'язку з тим, що вимоги постанови НКРЕКП №2498 залишились невиконані і договір між ПАТ "Запоріжгаз" та ТОВ "Газова станція" на розподіл природного газу не був переукладений, ТОВ "Газова станція" в порядку ст. 58 Закону України "Про ринок природного газу" звернулось до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг зі скаргою щодо укладення договору на розподіл природного газу .
За результатами проведеної НКРЕКП наради вирішено: ТОВ "Газова станція" надати до НКРЕКП та ПАТ "Запоріжгаз" чинний договір користування (оренди) об'єкта газоспоживання; після надання до ПАТ "Запоріжгаз" чинного договору користування (оренди) об'єкта газоспоживання, ПАТ "Запоріжгаз" терміново присвоїти EIC-код суб'єкту ринку природного газу ТОВ "Газова станція" та в одноденний строк надати присвоєний ЕІС-код до ТОВ "Газова станція"; після надання до ПАТ "Запоріжгаз" чинного договору користування (оренди) об'єкта газоспоживання ПАТ "Запоріжгаз" в одноденний строк надати ТОВ "Газова станція" заяву-приєднання до договору розподілу природного газу.
ТОВ "Газова станція" виконало вимоги НКРЕКП та листом від 12.03.2016 № 29 направило на адресу ПАТ "Запоріжгаз" договір оренди об'єкта нерухомості № 9 від 30.06.2015, проте ПАТ "Запоріжгаз" не надіслало ТОВ "Газова станція" заяву-приєднання до договору розподілу природного газу.
ТОВ "Газова станція" посилаючись на те, що ПАТ "Запоріжгаз" не направляє заяву приєднання до договору на розподіл природного газу, чим порушуються права споживача, а без укладеного договору розподілу неможливе постачання природного газу, що забезпечується постачальником ТОВ "Інтер Енерго Трейд" у зв'язку з чим газопостачання було припинено на об'єкт споживача, подало даний позов предметом якого є вимога про зобов'язання ПАТ "Запоріжгаз" укласти договір розподілу природного газу з ТОВ "Газова станція" шляхом направлення на адресу позивача заяви-приєднання до типового договору природного газу, в редакції Постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, з персоніфікованими даними щодо комерційного вузла обліку, оснащеного лічильником газу ВРСГ-1 виробництва НВП "ИРВИС" РФ №3550.
Відповідно до ч.7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту (ч.3-4 ст. 179 ГК України).
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу.
Сервіси для юристів