Постанова ВГСУ від 05.03.2014 року у справі №20/229

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року Справа № 20/229

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Жукової Л.В., Студенця В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу"на постанову та на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 08.01.2014 року господарського суду Донецької області від 02.12.2013 рокуза скаргою Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу"на діїДержавної виконавчої служби Україниу справі господарського судуДонецької областіза позовомПАТ "ДТЕК"Донецькобленерго"доКомунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" простягнення 14 603 073,24 грн. в засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з"явився, - відповідача: - ДВС України:Філімонов А.Ю., Рубель І.В.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" звернулось до господарського суду Донецької області, в порядку статті 1212 Господарського процесуального кодексу України, із скаргою на дії Державної виконавчої служби України, в якій просило визнати неправомірними дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 01.03.2012 року №24220823 про стягнення з КП "Крмпанія "Вода Донбасу" виконавчого збору; визнати недійсною постанову ДВС України №24220823 від 01.03.2012 року про стягнення 1 338 503,62 грн. виконавчого збору; поновити строк для самостійного виконання рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2009 року у справі №20/229. Скарга подана із клопотанням про відновлення строку для її подання.

Скарга обгрунтована тим, що державним виконавцем неправомірно винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 1338503,62 грн., оскільки сума боргу, яка підлягала стягненню з Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" за рішенням господарського суду Донецької області від 23.12.2009 року у справі №20/229 була погашена боржником самостійно та примусове стягнення в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" державним виконавцем не проводилось.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.12.2012 року відновлено строк для подачі скарги на постанову ДВС України від 01.03.2012 року про стягнення з КП "Компанія "Вода Донбасу" виконавчого збору у розмірі 1338503,62 грн. та призначено скаргу до розгляду.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.12.2013 року у задоволенні скарги відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.01.2014 року ухвалу місцевого господарського суду від 02.12.2013 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.01.2014 року та ухвалу місцевого господарського суду від 02.12.2013 року скасувати і прийняти нове рішення, яким визнати неправомірними дії ДВС України щодо винесення постанови №24220823 від 01.03.2012 року про стягнення з КП "Компанія "Вода Донбасу" виконавчого збору неправомірними та постанову ДВС України від 01.03.2012 року недійсною.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Донецької області від 23.12.2009 року у справі №20/229 позов ВАТ "Донецькобленерго" до КП "Компанія "Вода Донбасу" задоволено частково. Стягнуто на користь позивача 13385036,17 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 784918,88 грн. пені, 142980,12 грн. 3% річних, 265510,8 грн. інфляційних втрат, 24401,85 грн. державного мита та 225,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2009 року у справі №20/229 набрало чинності 05.01.2010 року.

Відповідно до приписів ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання рішення господарського суду, згідно із ст.116 ГПК України, провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Накази про стягнення державного мита надсилаються до місцевих органів державної податкової служби.

На виконання рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2009 року у справі №20/229 господарським судом 05.01.2010 року було видано наказ.

Згідно із ч.2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинної на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що державним виконавцем ДВС України 04.02.2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №24220823 з примусового виконання наказу господарського суду №20/229 від 05.01.2010 року про стягнення з КП "Компанія "Вода Донбасу" на користь ВАТ "Донецькобленерго" 13385036,17 грн. та запропоновано боржнику добровільно виконати рішення суду у семиденний строк з моменту отримання постанови. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження направлена сторонам 11.02.2011 року. Доказів отримання сторонами виконавчого провадження копії постанови про відкриття виконавчого провадження матеріали справи не містять.

Постановою державного виконавця ДВС України ВП №24220823 від 01.03.2012 року від 15.11.2012 року стягнуто з Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" виконавчого збору у розмірі 1 338 503,62 грн.

Відмовляючи у задоволенні скарги КП "Компанія "Вода Донбасу" на дії ДВС України, суди попередніх інстанцій виходили з того, що боржником було виконано рішення суду вже поза межами строку, встановленого для його самостійного виконання, а державним виконавцем проводились дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду, як-то виявлення рухомого та нерухомого майна, рахунків боржника, а отже вказані дії державного виконавця та постанова про стягнення виконавчого збору відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Проте, колегія суддів вважає такі висновки необгрунтованими та такими, що винесені без урахування обставин справи та всіх в сукупності вимог Закону України "Про виконавче провадження", які підлягають застосуванню в даному випадку, зокрема.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Приписами ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно із ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинної на момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору), у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинної на момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору), у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.