ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого : Кравчука Г.А.,
суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г.
в судовому засіданні взяли участь представники:
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2013 р. Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація" (далі – Підприємство "Фармація") звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з Приватного підприємства "ФІТІНГ" (далі – Підприємство "ФІТІНГ") збитки у розмірі 75 979,79 грн.
Позовні вимоги Підприємство "Фармація", посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обґрунтовувало тим, що ним оплачено завищену вартість виконаних Підприємством "ФІТІНГ" робіт у розмірі 75 979,79 грн., що підтверджується складеним, за результатами проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності Підприємства "Фармація" за період з 01.01.2010 р. по 01.03.2013 р., актом Державної фінансової інспекції в Луганській області від 21.06.2013 р. № 06-21/006, а також, складеною за результатами проведеної зустрічної перевірки Підприємства "ФІТІНГ", довідкою Державної фінансової інспекції в Луганській області від 08.05.2013 р. № 06-21/077з. Підприємство "Фармація" зверталось до Підприємства "ФІТІНГ" з претензією про повернення коштів, зайво сплачених через безпідставне завищення вартості виконаних робіт, яку останнім залишено без задоволення, у зв'язку із чим, вказана сума збитків підлягає стягненню в судовому порядку.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 17.10.2013 р. (суддя Лісовицький Є.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з Підприємства "ФІТІНГ" на користь Підприємства "Фармація" збитки у розмірі 75 839,80 грн. В решті позову відмовлено.
Вказане рішення прийнято з мотивів, викладених Підприємством "Фармація" у позовній заяві. Часткове задоволення позовних вимог обумовлене тим, що матеріалами справи підтверджується заподіяння збитків лише на суму 75 839,80 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.11.2013 р. (колегія суддів: Діброва Г.І., Бойченко К.І., Стойка О.В.) рішення Господарського суду Луганської області від 17.10.2013 р. скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.
Постанову мотивовано тим, що між сторонами у справі було укладено договір на оплатне виконання робіт № 01/01-11 від 01.06.2010 р., зобов’язання сторін за ним виконані у повному обсязі, акти Державної фінансової інспекції в Луганській області не є належними і допустимими доказами порушення Підприємством "ФІТІНГ" своїх зобов’язань за укладеним договором, не впливають на його умови та не можуть його змінювати.
Підприємство "Фармація" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.11.2013 р. та залишити в силі рішення Господарського суду Луганської області від 17.10.2013 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємство "Фармація" обґрунтовує посиланням на обставини справи, ст.ст. 6, 22, 190, 192, 627 ЦК України та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Підприємство "ФІТІНГ" не скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), та відзиву на касаційну скаргу Підприємства "Фармація" до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства "Фармація" не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:
– між Підприємством "Фармація" (Замовник) та Підприємством "ФІТІНГ" (Виконавець) 01.06.2010 р. було укладено договір на виконання робіт № 01/01-11, за умовами якого Виконавець прийняв на себе зобов'язання виконати по завданню Замовника роботи, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити їх (далі – Договір). Найменування робіт, адрес об'єкта, строки і вартість робіт узгоджуються сторонами у доповненнях до договору та кошторисній документації, що є невід"ємною частиною договору (п.1.3 Договору);
– на виконання умов Договору Підприємством "ФІТІНГ" було виконано роботи на об'єктах Підприємства "Фармація" у місті Луганську за адресами: вул. Советська, 68; пл. Героїв ВВВ, 6; кв. Южний, 1а та вул. Сєрова, 164;
– виконані Підприємством "ФІТІНГ" роботи Підприємство "Фармація" прийняло в добровільному порядку, без будь-яких заперечень та зауважень, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за вересень 2010 року на суму 78 000,00 грн. і листопад 2011 року на суму 333 200,39 грн., актом приймання виконаних робіт № 412 за 2010 рік та оплатило у повному обсязі відповідно до умов Договору;
– в період з 29.03.2013 р. по 21.06.2013 р. Державною фінансовою інспекцією в Луганській області (далі - Інспекція) була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Підприємства "Фармація" за період з 01.01.2010 р. по 01.03.2013 р. та складено акт № 06-21/006 від 21.06.2013 р.;
– вказаним актом № 06-21/006 від 21.06.2013 р. зафіксовано порушення чинного законодавства, зокрема не підтверджено фактичні витрати на списання: по акту форми № КБ-2в за листопад 2011 року на суму 33 850,85 грн., по акту форми № КБ-2в за вересень 2010 року на суму 25 410,92 грн.;
– крім того, згідно складеної Інспекцією довідки зустрічної звірки на Підприємстві "ФІТІНГ" з метою документального підтвердження реальності та повноти відображення в обліку виду, обсягу операцій та розрахунків з Підприємством "Фармація" № 06-21/077з від 08.05.2013 р. не підтверджено також фактичні витрати по: двом актам форми №КБ-2в за листопад 2011 року (зазначений вище на суму 333 200,39 грн. та на суму 3 420,00 грн.) та акту форми КБ-2в за жовтень 2010 року на загальну суму 17 970,65 грн. Також за актом приймання - виконання робіт за 2010 рік без дати № 412 розбіжність суми фактичних витрат на врізання газопроводу та витрат врахованих у акті форми КБ-2в склала 188,90 грн. Відсутні документи на підтвердження вартості проектних робіт на суму 7 357,20 грн.;
– вважаючи, що зазначені порушення призвели до реальних збитків Підприємства "Фармація" на суму 75 979,79 грн., з метою досудового врегулювання спору, останнє звернулось до Підприємства "ФІТІНГ" з претензією № 683 від 18.07.2013 р. про повернення зайво сплаченої суми, яку Підприємством "ФІТІНГ" залишено без відповіді та задоволення.
Задовольняючи позовні вимоги Підприємства "Фармація" місцевий господарський суд, із посиланням на акт ревізії Інспекції № 06-21/006 від 21.06.2013 р. та довідку зустрічної звірки Інспекції № 06-21/077з від 08.05.2013 р., виходив із того, що Підприємством "Фармація" оплачено завищену вартість виконаних Підприємством "ФІТІНГ" робіт, у результаті чого йому було завдано збитки у розмірі 75 839,80 грн.
Із таким висновком місцевого господарського суду обґрунтовано не погодився господарський суд апеляційної інстанції, виходячи із наступного.
Як вірно встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, позовні вимоги обґрунтовуються обставинами завищення вартості виконаних за Договором будівельних робіт, встановленими у акті ревізії Інспекції № 06-21/006 від 21.06.2013 р. та довідці зустрічної звірки Інспекції № 06-21/077з від 08.05.2013 р., при цьому, розмір завищеної вартості робіт Підприємство "Фармація" вважає заподіяними йому збитками.
За приписами частини першої та другої статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), та визначено, що особа, якій їх завдано, має право на їх відшкодування.
Згідно частини другої статті 224 Господарського кодексу України (далі – ГК України) під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до приписів статей 837, 843, 845 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.
Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Із встановлених судами обставин справи вбачається, що у даному випадку правовідносини між Підприємством "Фармація" та Підприємством "ФІТІНГ" виникли на підставі Договору, в якому сторони вільно на власний розсуд визначили об’єм робіт, що підлягають виконанню, та їх вартість, оскільки відповідно до наведених вимог законодавства ці умови є обов’язковими для сторін, тому вони були ними виконані.
Судом апеляційної інстанції надано належну правову оцінку тій обставині, що зобов’язання за Договором сторонами виконані повністю, приймання-передачу робіт оформлено без будь-яких зауважень і претензій відповідними актами, підписаними сторонами, позивач повністю оплатив вартість виконаних відповідачем робіт, яка була визначена сторонами Договорі.
При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що Договір в частині визначення ціни було визнано в установленому порядку недійсними повністю або частково з підстав її завищення, чи до них були внесені відповідні зміни.
Враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із правовою позицією господарського суду апеляційної інстанції про те, що виявлені Інспекцією порушення не можуть змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Відтак, оскільки між сторонами у справі було укладено Договір підряду, а кошти, які Підприємство "Фармація" просить стягнути з Підприємства "ФІТІНГ" отримано останнім як оплату належно виконаних за Договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави – Договору і вони не можуть вважатися збитками, у зв'язку із чим господарський суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у задоволені позовних вимог Підприємства "Фармація".
Доводи Підприємства "Фармація", які містяться у касаційній скарзі, щодо акту ревізії Інспекції № 06-21/006 від 21.06.2013 р. та довідки зустрічної звірки Інспекції № 06-21/077з від 08.05.2013 р., зводяться до переоцінки цих доказів, а відтак не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів Вищого господарського суду України, оскільки, виходячи із наданих господарському суду касаційної інстанцій ст. ст. 1115 та 1117 ГПК України повноважень, він не може давати оцінку доказам, а повинен на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевірити застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Донецького апеляційного господарського суду від 19.11.2013 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Підприємства "Фармація" зводяться до переоцінки доказів та не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.11.2013 р. у справі № 913/2335/13 Господарського суду Луганської області – без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя А.Г. Полянський
Сервіси для юристів