Постанова ВГСУ від 04.12.2014 року у справі №917/1987/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року Справа № 917/1987/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кота О.В.,суддівКочерової Н.О. (доповідач), Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 16.10.2014у справі№ 917/1987/13 господарського суду Полтавської областіза позовомпублічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Білоруське підприємство "Авіс" в особі ліквідаційної комісії,провизнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні діїза участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Білоруське підприємство "Авіс" в особі ліквідаційної комісії про:

1) визнання неправомірною бездіяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Білоруське підприємство "Авіс" в особі ліквідаційної комісії по виявленню всіх кредиторів та дебіторів товариства,

2) визнання неправомірною бездіяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Білоруське підприємство "Авіс" в особі ліквідаційної комісії по складанню та затвердженню проміжного ліквідаційного балансу товариства,

3) визнання неправомірною бездіяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Білоруське підприємство "Авіс" в особі ліквідаційної комісії по розгляду вимоги-претензії позивача про погашення заборгованості та прийняттю по ній відповідного рішення,

4) визнання неправомірною бездіяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Білоруське підприємство "Авіс" в особі ліквідаційної комісії по не надісланню позивачу такого рішення у встановлений законом строк;

5) зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Білоруське підприємство "Авіс" в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на суму 2 007 740,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням ліквідаційною комісією відповідача вимог ст.ст. 105, 111, 112 ЦК України, ст. 20 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 59-61 ГК України.

13.11.2013 позивач подав до господарського суду заяву про уточнення редакції частини заявлених позовних вимог, в якій уточнив вимоги пункту 5 позовної заяви та просив зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-Білоруське підприємство "Авіс" в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на суму 19 147 932,14 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 10.06.2014 (колегія суддів у складі: Мацко О.С. - головуючий, Сірош Д.М., Тимощенко О.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ТОВ "Українсько-Білоруське підприємство "Авіс" в особі ліквідаційної комісії в дохід державного бюджету України 1700,00 грн штрафу.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача включити до проміжного ліквідаційного балансу вимоги на суму 2007740,97 грн є передчасними, оскільки в матеріалах справи відсутні докази складання відповідачем проміжного ліквідаційного балансу, а позовні вимоги про визнання неправомірною бездіяльності відповідача не є самостійними вимогами, направленими на поновлення порушеного права, та такі вимоги не узгоджуються з передбаченими ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України способами захисту прав та інтересів.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2014 (колегія суддів у складі: Гетьман Р.А. - головуючий, Бородіна Л.І., Лакіза В.В.) апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 10.06.2014 - без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 15.09.1999 між комерційним банком "Приватбанк", правонаступником якого є позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", (банк) та спільним Українсько-Білоруським товариством з обмеженою відповідальністю "Авіс" (клієнт, відповідач) укладено договір на овердрафтове обслуговування № 50а, відповідно до умов якого банк

зобов'язався проводити платежі клієнта протягом 12 місяців з моменту підписання вказаного договору сторонами до 15.09.2000 на суму, яка перевищує надходження на поточний рахунок клієнта, в межах встановленого ліміту - 2665659,39 грн, а клієнт зобов'язався забезпечити своєчасне виконання зобов'язань всіма основними та оборотними засобами клієнта і договорами застави у відповідності до вимог чинного законодавства. Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п. 6.1. договору).

Додатковою угодою від 15.09.2000 сторони подовжили строк дії договору на овердрафтове обслуговування до 16.09.2002.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором на овердрафтове обслуговування №50а від 15.09.1999 між сторонами у справі укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_10 14.09.1999 №1269, та договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_10 27.09.1999 № 1362.

У зв'язку з невиконанням ТОВ "Авіс" зобов'язань за договором на овердрафтове обслуговування №50а від 15.09.1999 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_11 02.09.2003 згідно заяви банку вчинено виконавчі написи № 7117 та № 7118 за вказаними договорами застави та звернуто стягнення на предмети застави.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 29.01.2014 у справі № 554/10240/13-ц за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до Спільного Українсько-Білоруського товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс" та ОСОБА_12 про стягнення заборгованості за кредитним договором встановлено факт наявності у спільного Українсько-Білоруського ТОВ "Авіс" заборгованості перед ПАТ КБ "Приватбанк" за договором овердрафтного обслуговування №50а від 15.09.1999 та стягнуто зі Спільного Українсько-Білоруського ТОВ "Авіс" на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 2008755,35 грн заборгованості за кредитним договором № 50а від 15.09.1999 та 3441,00 грн судового збору.

Судами попередніх інстанцій у даній справі також встановлено, що учасниками товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Білоруське підприємство "Авіс" прийнято рішення про припинення діяльності товариства, призначено ліквідаційну комісію товариства, розміщено повідомлення про припинення товариства в Спеціалізованому друкованому засобі масової інформації "Бюлетень Державної Реєстрації" № 252(17) від 27.06.2013 та встановлено строк для заявлення кредиторами своїх вимог до відповідача - у два місяці з дня опублікування повідомлення про припинення товариства - до 29.08.2013.

25.07.2013 позивач направив на адресу відповідача вимогу-претензію про погашення заборгованості за договором на овердрафтове обслуговування №50а від 15.09.1999 в розмірі 2007740,97 грн. Однак, відповідач відповіді на вимогу-претензію не надав, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі.