ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2014 року Справа № 907/1138/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Мачульського Г.М., Шаргала В.І.розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Кришталеве джерело" с. Солочин Свалявського районуна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 30.10.2014у справігосподарського суду Закарпатської областіза позовомприватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" м. Київ в особі представництва ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" Закарпатської області м. Ужгороддо1) Солочинської сільської ради с. Солочин Свалявського району, 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Кришталеве джерело" с. Солочин Свалявського районуТретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: дочірнього підприємства "Санаторій "Квітка Полонини" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" с.Солочин Свалявського районупровизнання недійсним рішення 21 сесії 3 скликання Солочинської сільської ради від 18.10.2007р., яким вирішено передати в оренду закритому акціонерному товариству "Кришталеве джерело" (перейменованого у приватне акціонерне товариство "Кришталеве джерело") земельну ділянку площею 0,2232 га в ур. Біласовиця с. Солочин Свалявського району та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі 03.07.2008р. за № 2124085601-040807070002, укладеного між Сочинською сільською радою та закритим акціонерним товариством "Кришталеве джерело" (перейменованого у приватне акціонерне товариство "Кришталеве джерело") за участю представників:
позивача: Лисенко Я.О. (представник за дов. від 13.11.2014 №13-11/02),
відповідача 1: не з'явився,
відповідача 2: Поврозник А.П. (представник за дов. від 12.12.2013 б/н),
третьої особи: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 26.02.2014 у справі №907/1138/13, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2014 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2014 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2014 та рішення господарського суду Закарпатської області від 26.02.2014 у справі №907/1138/13 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.
За результатами повторного розгляду справи, господарський суд Закарпатської області ухвалою від 01.10.2014 залишив позов без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 ухвалу господарського суду Закарпатської області від 01.10.2014 скасовано, справу направлено для розгляду до господарського суду Закарпатської області.
Постанова суду мотивована порушенням місцевим господарським судом положень ст.ст. 124, 125 Конституції України, ст.ст. 65, 111-12 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Санаторій "Кришталеве джерело" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу тим, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Ухвалами господарського суду Закарпатської області від 01.09.2014, 11.09.2014, 22.09.2014 розгляд справи неодноразово відкладався з метою витребування від сторін додаткових доказів, зокрема від позивача: письмові пояснення по суті спору з урахуванням обставин, встановлених та зазначених у постанові Вищого господарського суду України; належні докази в підтвердження місцезнаходження колодязів каналізаційного колектору очисних споруд (на земельній ділянці санаторію "Квітка Полонини" та/або санаторію "Кришталеве джерело", переданій відповідачу-2 в оренду згідно з оскаржуваним договором оренди земельної ділянки від 24.03.2008, чи на земельній ділянці, переданій ДП "Санаторій "Квітка Полонини" за договором оренди земельної ділянки від 31.12.2004 (згідно з п.1 якого санаторію "Квітка Полонини" було передано в оренду земельну ділянку для обслуговування санаторію та очисних споруд); оригінал свідоцтва про право власності будівель санаторію "Квітка Полонини" від 14.02.2001; оригінал інвентаризаційної справи на 17 будівель санаторію "Квітка Полонини", які належать останньому на праві власності згідно свідоцтва про право власності від 14.02.2001 для огляду в судовому засіданні, належним чином засвідчену копію в матеріали справи; докази надіслання третій особі копії позовної заяви з додатками.
Позивачем подано клопотання №04-09/950 від 30.09.2014 до суду першої інстанції, в якому зазначив, що виконати вимоги суду стосовно подання оригіналу інвентаризаційної справи на 17 будівель санаторію "Квітка Полонини", які належать останньому на праві власності згідно свідоцтва про право власності від 14.02.2001 для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчену копію в матеріали справи, позивач об'єктивної можливості не має, оскільки така інвентарна справа повинна зберігатися у КУП "Свалявське районне БТІ". У зв'язку з чим, просив розглянути справу на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Залишаючи позов без розгляду, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем без поважних причин не подано витребувані господарським судом докази, необхідні для вирішення спору, у зв'язку з чим, виконати вказівки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 08.07.2014 р., встановити фактичні обставини з відповідною достовірністю та вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами є неможливим.
Однак з таким висновком суду першої інстанції цілком правомірно не погодився суд апеляційної інстанції, зазначивши в оскаржуваній ухвалі, що суд касаційної інстанції чітко вказав на необхідність витребувати інвентарну справу не у позивача, а у компетентного органу, яким у даній ситуації є КУП "Свалявське районне БТІ", що узгоджується з положенням п.4 ч.1 ст. 65 ГПК України, відповідно до якого з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, як, зокрема, зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місті їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.
За таких обставин, оскільки судом першої інстанції в порушення ст. 65, 11112 ГПК України не витребувано у компетентного органу вищевказану інвентаризаційну справу, висновок господарського суду апеляційної інстанції про скасування ухвали суду першої інстанції колегія визнає обгрунтованим.
З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарського суду апеляційної інстанції і не можуть бути підставою для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вона відповідає чинному законодавству України і обставинам справи.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2014р. у справі №907/1138/13 залишити без змін.
Сервіси для юристів