Постанова ВГСУ від 04.11.2015 року у справі №910/11071/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року Справа № 910/11071/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Іванової Л.Б.суддівГольцової Л.А. (доповідач), Козир Т.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія" та Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 17.06.2015 Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2015у справі№ 910/11071/15Господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія"простягнення 224062,46 грнза участю представників:

позивача: Селезньова О.О., дов. від 26.10.2015;

відповідача: повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2015 у справі № 910/11071/15 (суддя - Лиськов М.О.) позов задоволений повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Сулім В.В., Яковлєв М.Л.) рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2015 у справі № 910/11071/15 змінено, позов задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 80741,06 грн основного боргу, 16847,17 грн інфляційних втрат, 3812,69 грн 3% річних, 470,50 грн пені та 16148,21 грн штрафу. Здійснено розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому заперечує проти її задоволення.

Крім того, з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції звернувся позивач та просив скасувати оскаржуване судове рішення в частині не задоволених позовних вимог, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення апеляційний господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу позивача не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржуване судове рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Абонент) 20.08.1999 укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення № 7028/4-11, за умовами якого Постачальник зобов'язується забезпечити Абоненту постачання питної води та прийняти від Абонента каналізаційні стоки, а Абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65 (Правила).

Постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82; приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин (п. 2.1 договору).

У відповідності до п. 2.2д договору, Абонент зобов'язався, зокрема, сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг Абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що кількість води, що подається Постачальником та використовується Абонентом визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих Постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником Постачальника спільно з представником Абонента.

Згідно з п. 3.4 договору, кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно до показників водолічильника.

Як встановлено п. 3.5 договору, ліміти споживання води та скидання стоків у міську каналізаційну мережу встановлюються на підставі пропозицій Постачальника. Розмір лімітів Постачальник повідомляє Абоненту додатковим оповіщенням, яке є невід'ємною частиною цього договору.

Абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у п'ятиденний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи (п. 3.6 договору).

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг Абонент зобов'язаний у 5-денний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані Постачальника вважаються прийнятими Абонентом (п. 3.7 договору).

Цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами (п. 5.1 договору).

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з водопостачання та водовідведення за договором № 7028/4-11 за період з 01.03.2012 по 30.06.2014 в сумі 159282,51 грн, інфляційних втрат в сумі 25426,13 грн, 3% процентів річних в сумі 6507,09грн, пені в сумі 990,23 грн та штрафу в сумі 31856,50 грн у відповідності до ст. 526, 527, 625 ЦК України, ст. 230 ГК України, ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (затвердж. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190), Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України (затвердж. Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37).

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з положень ст. ЦК України, ГК України та Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.