Постанова ВГСУ від 04.08.2015 року у справі №925/321/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року Справа № 925/321/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т.Б. Дроботової - головуючого, І.В. Алєєвої, Л.І. Рогачза участю представників: позивачане з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)відповідачане з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного підприємства "Медичний діагностичний центр "Лур"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 у справі№ 925/321/15 Господарського суду Черкаської областіза позовомКомунального некомерційного підприємства "Перша Черкаська міська лікарня"до Приватного акціонерного підприємства "Медичний діагностичний центр "Лур"простягнення 4485,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство "Перша Черкаська міська лікарня" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного підприємства "Медичний діагностичний центр "Лур" 4485,98 грн. заборгованості з відшкодування вартості теплопостачання орендованого приміщення, посилаючись на умови укладеного договору та приписи статей 20, 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.

Відповідач не виклав своєї позиції в суді першої інстанції, в зв'язку з чим спір вирішувався відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.03.2015 (суддя Скиба Г.М.) позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 4854,98 грн. боргу та 1827 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 (судді: Чорна Л.В. - головуючий, Пашкіна С.А., Кропивна Л.В.) рішенням місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Приватне акціонерне підприємство "Медичний діагностичний центр "Лур" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просило судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Касаційну скаргу мотивовано доводами про невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме: відповідач належним чином виконував умови укладеного договору, дотримуючись приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, а висновки господарських судів щодо допущеного відповідачем порушення суперечать наявним матеріалам справи, з яких вбачається, що відповідач не отримував спірних послуг з теплозабезпечення (акт обстеження); позивач виставив рахунки за комунальні послуги, що не отримувались, в порушення статті 629 Цивільного кодексу України.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу відхилив її доводи, як необґрунтовані; сторони не скористалися правом на участь представників в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як встановлено місцевим господарським судом, 29 березня 2013 року Комунальним некомерційним підприємством "Перша Черкаська міська лікарня" (орендодавець) та Приватним підприємством "Медичний діагностичний центр "ЛУР" (орендар) укладено договір № 35 оренди нежитлових приміщень, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове користування нежитлові приміщення загальною площею 94,45 кв.м., розташовані на першому поверсі триповерхового корпусу лікарні, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 32. Умовами укладеного сторонами строкового оплатного договору оренди передбачено, що, крім орендної плати, орендар повинен оплачувати на рахунок орендодавця комунальні послуги - опалення, водопостачання, вивезення сміття тощо (пункт 5.5 договору) в установлений строк.

Позивачу постачальником тепла виставлено до оплати рахунок № 205 від 17.12.2014.

Відповідачу виставлено позивачем до оплати рахунки за листопад 2014 року (№ 211 від 18.11.2014), за грудень 2014 року (№ 228 від 12.12.2014).

Листом від 02.12.2014 відповідач відмовився вносити плату за опалення з жовтня 2014 року з тих мотивів, що електронні прилади відповідача генерують тепло і він сам опалює орендоване приміщення в лікарні; разом з тим, договір сторонами не розірвано, не змінено та не визнано недійсним рішенням суду.

Суд першої інстанції також встановив, що опалення приміщень лікарні, в тому числі орендованих, здійснюється за рахунок отримання носія в замкнутих системах централізованого опалення, вилучення кімнат орендаря з загального об'єму лікувального корпусу лікарні неможливо; доказів припинення теплопостачання, зміни внутрішньої системи теплопостачання не надано.

Відтак, місцевий господарський суд дійшов висновку, що надані докази не спростовують виникнення у відповідача обов'язку оплати послуг з теплопостачання відповідно до визначених договором умов; доказів оплати відповідач суду не надав.

Переглядаючи справу в повному обсязі відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції також встановив, що правовідносини сторін опосередковуються, укладеним сторонами справи 29 березня 2013 року договором № 35 оренди нежитлових приміщень, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове користування нежитлові приміщення загальною площею 94,45 кв.м., розташовані на першому поверсі триповерхового корпусу лікарні, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 32, на термін з 29.03.2013 по 29.02.2016 (пункт 4.1. Договору).

Нежитлові приміщення, що передаються в оренду, складаються з приміщення, позначеного на плані першого поверху літер "А-3" згідно з інвентарної справи № 4202/1695 на будинок 32/2 по вул. Дахнівська, корисна площа якої разом становить 59,4 кв.м., та з приміщень спільного користування відповідною площею 35,05 кв.м..

Згідно з пунктом 5.4. договору орендна плата вноситься платіжними дорученнями, шляхом попередньої оплати, але не пізніше 25 числа поточного місяця; за пунктом 5.5. договору орендар сплачує плату за отримані комунальні послуги (водопостачання, використання ліфтів, вивіз сміття та інші витрати пов'язані з технічним обслуговуванням інженерного обладнання, тощо) на розрахунковий рахунок орендодавця за розрахунком (додаток 2).

Розглянувши доводи відповідача щодо відключення опалення, наведені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції відхилив їх з тих підстав, що вони не доводять обставин, на які покликався відповідач; докази внесення змін в укладений договір відсутні.

За приписами статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими доказами.

Судова колегія зазначає, що суди попередніх інстанцій вірно визначили правову природу укладеного сторонами договору як такого, що має змішаний характер та передбачає, зокрема, регулювання правовідносин надавання та споживання комунальних послуг відповідачем.

Слід відзначити, що відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про теплопостачання" комунальні послуги (в тому числі й послуги з теплопостачання) надаються суб'єктами господарювання, які виробляють або створюють житлово-комунальні послуги, споживачам, з якими укладено відповідні договори надання житлово-комунальних послуг.

За змістом правовідносин сторін позивач не є виробником послуг з теплопостачання, а платежі відповідача мають характер компенсації позивачу як споживачу зазначених вище послуг від виробника, та здійснюються в порядку та строки, передбачені укладеним сторонами справи договором; суди вірно взяли до уваги виставлений до оплати виробником послуг рахунок в підтвердження наданих виробником комунальних послуг позивачу як споживачу.

Пунктами 24-26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 передбачено порядок відключення споживачів від мереж теплопостачання.