Постанова ВГСУ від 04.06.2015 року у справі №910/17416/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року Справа № 910/17416/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дерепи В.І. - головуючого, Грека Б.М., Кривди Д.С. (доповідача),за участю представників від:позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),відповідачаПанасюк В.С., представник, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуУправління Пенсійного фонду України в місті Коломиї та Коломийському районіна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.03.2015у справі№ 910/17416/14 Господарського суду Київської областіза позовомУправління Пенсійного фонду України в місті Коломиї та Коломийському районідоДержавного спеціалізованого підприємства "Чорнобильський спецкомбінат"простягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного Фонду України в місті Коломиї та Коломийському районі звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильський спецкомбінат" надміру виплаченої суми пенсії в розмірі 53424,38 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2014, на підставі ст.ст.15, 17 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі було передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.12.2014 (суддя Бабкіна В.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 (судді: Зубець Л.П. - головуючий, Мартюк А.І., Новіков М.М.), у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального права.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що у позивача перебуває на обліку, як одержувач пенсії, Мацьків Марія Миколаївна, якій з 22.01.1997 було призначено пенсію по інвалідності.

При встановленні розміру пенсії враховувалася довідка про заробітну плату №1164 від 11.08.1997 за період з 25.06.1987 до 26.07.1987, видана Державним торгівельним підприємством "Чорнобиль", згідно з якою годинна тарифна ставка зазначена в розмірі 0,687 (кратність 3).

В липні 2013 року позивач отримав від відповідача нові довідки про заробітну плату №17/331-13 (вих.№212-3448 від 24.07.2013) та пільговий стаж роботи №17/428-13 (вих.№212-3448 від 24.07.2013) Мацьків Марії Миколаївни.

При цьому, в супровідному листі вих.№212-3447 від 24.07.2013, з яким на адресу позивача було направлено вищезгадані довідки, було зазначено про те, що раніше видану довідку №1164 від 11.08.1997 на Мацьків М.М. слід вважати недійсною і брати до роботи довідки №17/247/13, №17/428-13. Так, в довідці №17/428-13 за період з 25.06.1987 по 26.07.1987 визначено розмір годинної тарифної ставки - 0,557, а кратність - 2. Окрім того, в довідці міститься приписка про те, що розрахунок складався без врахування середнього заробітку, який повинен виплачуватись за основним місцем роботи за фактично відпрацьований час.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №6276/03 від 07.05.2014, в якій зазначив про те, що призначення пенсії Мацьків М.М. здійснювалося на підставі невірно виданої відповідачем довідки №1164 від 11.08.1997, внаслідок чого за період з січня 2012 року по серпень 2013 року на користь Мацьків М.М. було здійснено переплату пенсії у загальній сумі 53424,38 грн. Вказану суму позивач вимагав сплатити відповідача.

У відповіді на претензію позивача відповідач зазначив про те, що довідку №1164 від 11.08.1997 було складено відповідно до вимог чинного законодавства і просив вважати її дійсною. При цьому відповідач наголошував на недійсності довідки №17/428-13 та безпідставність вимоги про повернення суми переплати пенсії.

За таких обставин Управління Пенсійного фонду України в місті Коломиї та Коломийському районі звернулося до суду з позовом у даній справі про стягнення з Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильський спецкомбінат" спірної суми. Позов обґрунтовано з посиланням на приписи ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ст.30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Згідно зі ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Як передбачено приписами ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Аналогічне положення міститься в ст.103 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з п.8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст.1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Як встановив місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що 53424,38 грн виплаченої Мацьків М.М. пенсії є саме шкодою, заподіяною відповідачем державі внаслідок видачі недостовірних документів, яка підлягає стягненню в силу ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та не надав доказів наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та збитками позивача.

Крім того, як зазначалося вище, відповідач у відповіді на претензію вих.№237-2576 від 12.06.2014 повідомив позивача про дійсність довідки №1164 від 11.08.1997 та безпідставність вимоги про повернення переплати пенсії.

При цьому апеляційний господарський суд досліджував та давав оцінку довідкам №1164 від 11.08.1997 та №17/428-13, в яких розбіжності фактично стосуються годинної тарифної ставки та коефіцієнту кратності.