Постанова ВГСУ від 04.06.2014 року у справі №912/1781/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року Справа № 912/1781/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Божок В.С.,суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Сейлтон-Кір", м. Кіровоградна постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 рокуу справігосподарського суду Кіровоградської областіза позовомПрокурора м. Кіровограда, м. Кіровоград в інтересах державидо 1. Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград, 2. Приватного підприємства "Сейлтон-Кір", м. Кіровоградпровизнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору

за участю представників

прокуратури: Кузнецова Ю.В., посвідчення ГПУ № 023135 від 26.11.2013 року,

відповідача-1: не з'явився,

відповідача-2: Костенко М.М.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор міста Кіровограда в інтересах держави звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Кіровоградської міської ради та приватного підприємства "Сейлтон-Кір" (далі за текстом - ПП "Сейлтон-Кір") про визнання недійсним та скасування п. 51 рішення Кіровоградської міської ради від 28.02.2006 року № 1757 "Про регулювання земельних відносин", яким вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акт визначення збитків та надати ПП "Сейлтон-Кір" в оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,4 га зелених насаджень загального користування по просп. Університетському (біля обласної лікарні) під розміщення адміністративно-комерційного комплексу за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебуває у запасі; про визнання недійсним договору оренди землі від 03.12.2007 року № 676, укладеного між Кіровоградською міською радою та ПП "Сейлтон-Кір" щодо земельної ділянки загальною площею 0,4 га для розміщення адміністративно-комерційного комплексу по просп. Університетському (біля обласної лікарні) в м. Кіровограді, зареєстрованого у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам, про що вчинено запис від 12.12.2007 року за № 189.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2014 року залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що на момент прийняття оскаржуваного рішення проект землеустрою не був погоджений Державною санітарно-епідеміологічною службою міста Кіровограда, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області та не було проведено державну експертизу землевпорядної документації, у зв`язку з чим є всі підстави для визнання вищезазначеного рішення недійсним; крім того, вказана земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, а тому міська рада не мала права надавати її в оренду.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ПП "Сейлтон-Кір" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 року і прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Прокурором відзиву на касаційну скаргу подано не було.

Розпорядженням від 02.06.2014 року № 03-05/715 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді - Костенко Т.Ф., Сибіга О.М.

В судовому засіданні представник відповідача-2 просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 року - скасувати і прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, а прокурор проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Відповідача-1 згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційних скарг, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача-2, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти господарських судів попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що пунктом 51 рішення Кіровоградської міської ради від 28.02.2006 року № 1757 "Про регулювання земельних відносин" вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акт визначення збитків та надати ПП "Сейлтон-Кір" в оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,4 га зелених насаджень загального користування по просп. Університетському (біля обласної лікарні) під розміщення адміністративно-комерційного комплексу за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі.

На підставі зазначеного рішення Кіровоградською міською радою та ПП "Сейлтон-Кір" було укладено Договір оренди землі від 03.12.2007 року № 189к про надання в оренду земельної ділянки для розміщення адміністративно-комерційного комплексу, яка знаходиться по просп. Університетському (біля обласної лікарні) в місті Кіровограді, загальною площею 0,4 га зелених насаджень загального користування.

Договір укладено терміном на 25 років та зареєстровано у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.12.2007 року за № 189.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі господарські суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Так, ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття радою спірного рішення) передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

За вимогами ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Відповідно до Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 677 (чинного під час затвердження проекту землеустрою за спірним рішенням) проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини (пункт 9); погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства (пункт 10); після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок (пункт 11).

Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації" (в редакції, чинній на момент прийняття радою спірного рішення) встановлювалось, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі (стаття 9). Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією (частина 4 статті 35).